Адміністративний центр
Гоголеве – селище Миргородського району Полтавської області, центр Гоголівської селищної ради.
Юридична адреса селищної ради: вулиця Станіслава Горєва, 27, селище Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область, 38310
Номер засобів зв’язку:(05345)9-54-42
Електронна адреса ради: otg@gogolivska-gromada.gov.ua
Офіційний сайт: https://gogolivska-gromada.gov.ua/structure/
Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/groups/467955598431076/
Селище Гоголеве
Селище Гоголеве розташоване в Миргородському районі Полтавської області за 6 км від правого берега річки Псел. Через населений пункт проходить залізниця, функціонує залізнична станція «Гоголеве», яка відіграла важливу роль у становленні та розвитку селища.
Історія Гоголевого бере свій початок наприкінці ХІХ століття під час будівництва залізничної лінії Полтава – Ромодан – Київ. У 1900 році було відкрито станцію Нероновичанська, яку в 1902 році, з нагоди 50-річчя від дня смерті Миколи Васильовича Гоголя, перейменовано на станцію «Гоголеве». Згодом ця назва закріпилася і за населеним пунктом.
До виникнення селища на цій території існували козацькі хутори Гончарі, Марченки та Гирчин. На початку ХХ століття Гоголеве активно розбудовувалося: збільшувалися кількість дворів і чисельність населення, а у 1912 році було відкрито земську школу.
У 1920–1930-х роках селище стало центром сільської ради. Було створено колгосп, розпочато електрифікацію та розвиток сільськогосподарської інфраструктури. Однією з найтрагічніших сторінок історії став Голодомор 1932–1933 років, який забрав життя десятків мешканців.
Під час Другої світової війни Гоголеве перебувало під німецькою окупацією з вересня 1941 року до вересня 1943 року. На фронтах загинули десятки жителів селища, діяли партизанські загони. Відступаючи, окупанти зруйнували значну частину житлових і господарських будівель, залізничну інфраструктуру та школу.
Після війни розпочалося відновлення населеного пункту. Вирішальне значення для його подальшого розвитку мало відкриття у 1951 році покладів нафти й природного газу. Уже в 1953 році розпочалася експлуатація Радченківського нафтового родовища, а в 1957 році Гоголеве отримало статус селища міського типу. Розвиток нафтогазової галузі сприяв стрімкому економічному зростанню, будівництву житла, розвитку соціальної інфраструктури та створенню нових робочих місць.
У 1950–1980-х роках у селищі було збудовано нову школу, дитячий садок, будинок культури, лікарню, бібліотеки, стадіон та інші об'єкти соціальної інфраструктури. Працювали підприємства нафтовидобувної галузі, цегельний завод, сільськогосподарські підприємства й установи сфери обслуговування.
У 2001 році в Гоголевому урочисто відзначили 50-річчя відкриття Радченківського нафтового родовища. До цієї події було проведено благоустрій центральної частини селища, відремонтовано будинок культури, адміністративні будівлі та центральну вулицю. У 2006 році споруджено сучасний стадіон, а у 2007 році освячено храм святих апостолів Петра і Павла. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у Гоголевому проживало 2 686 осіб. Станом на 2026 рік чисельність зареєстрованого населення становить 2 081 особу.
Офіційну символіку Гоголевого затверджено рішенням виконавчого комітету Гоголівської селищної ради від 24 листопада 2008 року № 127. Герб і прапор селища символізують його історію, розвиток залізничного сполучення, нафтовидобувної галузі та природні багатства краю.
Основу економіки Гоголевого становлять підприємства нафтогазової галузі, сільського господарства, транспорту та переробної промисловості.
12 червня 2019 року рішенням позачергової сорокової сесії Гоголівської селищної ради сьомого скликання «Про добровільне об'єднання територіальних громад» було утворено Гоголівську селищну територіальну громаду шляхом добровільного об'єднання територіальних громад селища Гоголеве та сіл Устивиця, Грянчиха, Псільське, Дакалівка і Підлуки з адміністративним центром у селищі Гоголеве.
Сьогодні Гоголеве є адміністративним центром Гоголівської селищної територіальної громади Миргородського району. Селище зберігає свою історичну спадщину, культурні традиції та залишається важливим осередком соціально-економічного розвитку громади.
Серед визначних об'єктів та пам'ятних місць селища — пам'ятники Миколі Гоголю та Михайлу Грушевському, меморіальний комплекс загиблим у роки Другої світової війни, пам’ятний знак «Дітям війни», пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років, меморіальна дошка Станіславу Горєву та будівля залізничного вокзалу.
Гоголеве є батьківщиною депутата Верховної Ради Української РСР Павла Шапрана та заслуженого артиста України, балетмейстера Віктора Івануса. З розвитком селища також нерозривно пов'язана діяльність гірничого інженера Станіслава Горєва, який зробив вагомий внесок у становлення та розвиток нафтогазової галузі Гоголевого.











