Інформує Головне управління ДПС у Полтавській області

Дата: 11.05.2021 16:42
Кількість переглядів: 463

Податкова служба інформує

 

11.05.2021 

Списання податкового боргу

 

Щодо права на податкову знижку за договорами страхування

07.05.2021

Подання декларації для виїзду за кордон


Чи включається до доходу фізичної особи – платника єдиного податку сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту?

 


28.04.2021

Запитували? Відповідаємо!

   Чи потрібно СГ виконувати додаткові налаштування в ПРРО, який встановлений  на комп’ютер (планшет, телефон тощо) у разі здійснення розрахункових операції із застосуванням електронних платіжних засобів?

   Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

   Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?

 

 


22.04.2021

Новації законодавства: списання  штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем


15.04.2021 

Електронні сервіси – комфортно та зручно!


30.03.2021

З початку року податковий борг скоротився на 53,5 млн. гривень

  Сума податкового боргу по ГУ ДПС у Полтавській області станом на березень 2021 року складає 3 млрд. 648,2 млн. гривень. Як повідомив журналістам заступник начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Максим Яіцький, з початку поточного року забезпечено скорочення податкового боргу на 53,5 млн.грн. або майже на 1,4 відсотки.

Протягом січня-лютого проведено списання безнадійного податкового боргу на 11 млн. 642,6тис.грн., з яких – 9 млн. 404,2 тис.грн. на підставі відповідних ухвал суду внаслідок завершення ліквідаційних процедур банкрутства та 2 млн. 238,4 тис. грн. - по завершенню терміну позовної давності, який становить 1095 днів.

Впродовж двох місяців поточного року розглянуто 755 заяв фізичних осіб - підприємців та осіб, які вирішили скористатись нормами Закону №1072 від 04.12.2020 щодо списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені, нараховані на ці суми недоїмки. За результатами розгляду заяв проведено списання сум недоїмки, штрафів та пені 363 суб’єктам господарювання на загальну суму 7,4 млн. гривень.

З початку року забезпечено надходження коштів від заходів стягнення в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету в сумі 30  млн. гривень. Надходження коштів від заходів стягнення в рахунок погашення заборгованості з  єдиного внеску за січень - лютий 2021 року склали 5,2млн. гривень. Надходження від реалізації заставного майна забезпечено в сумі 66,5 тис. гривень.

Також з початку 2021 року до Державного та місцевого бюджетів забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна в сумах 18,9 тис. грн.. та 10,7 тис.грн., відповідно.

Головне управліня ДПС у Полтавській області

 


 

24.03.2021 року

Чи передбачена відповідальність за ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/.

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Репетитори зобов’язані задекларувати неоподатковані доходи

 

Головне управління ДПС у Полтавській області  повідомляє, що вчителі та викладачі, які не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але надавали в 2020 році репетиторські послуги учням та студентам, зобов’язані задекларувати свої доходи.

Як зазначають податківці, до репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів, а також виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.

Громадянам, які отримали неоподатковані доходи, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, а також сплатити до бюджету з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір - 1,5 %.

Декларацію можна подати особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Декларацію необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси платника не пізніше 30 квітня 2021 року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/.

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

 Головне управління ДПС у Полтавській області 

Строки подання та особливості звітування фізичними особами – «незалежниками»

Миргородський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – «незалежники»), зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Всі норми подання податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація за 2020 рік подається «незалежниками» до 01 травня 2021 року.

З метою декларування доходів отриманих у 2020 році «незалежник» заповнює та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 25.04.2019 № 177.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

         «Незалежники», які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б»  п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.

Підписуйтесь на Facebook Державної податкової служби у Полтавській областіи https://m. facebook.com/tax.poltava/ та Facebook Державної податкової службиУкраїни https://m. facebook.com/TaxUkraine/

 

 


16.03.2021 року

Запитували? Відповідаємо!

Чи потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує  220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року  № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках -                              і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей.

Отже, у разі здійснення такої діяльності фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку ІІ – ІV груп,  вимоги щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються (за умови, якщо обсяг доходу не перевищує  220 розмірів мінімальної заробітної плати).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua  Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

За якою податковою адресою необхідно подавати фізичній особі річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

         Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
         Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
         Пунктом п. 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
     Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua  Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Змінились дані ФОП, чи є необхідність перереєстровувати

програмний РРО ?

 

       Миргородський сектор організації роботи організаційно  - розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області  інформує платників про те, що при зміні найменування суб’єкта (назва юридичної особи або зміна прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця), зміна податкового номера,  зміна найменування господарської одиниці, де використовується ПРРО, зміна адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО - програмний РРО (далі - ПРРО)  слід перереєструвати. Для цього слід подати ту ж саму заяву що й при реєстрації – по формі 1- ПРРО, але  з позначкою «Перереєстрація».

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області


10.03.2021 року

    

Запитували? Відповідаємо!

Чи всі види медичних послуг (коди УКТ ЗЕД послуг)  потребують обов’язкового застосування РРО?

Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу    «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

     Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine

та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua           Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Переваги застосування програмних РРО над класичними касовими апаратами

 

               Платники податків під час розрахунків із споживачами починаючи з 01 серпня 2020 року поряд з традиційними РРО можуть застосовувати програмні РРО (далі - ПРРО).

        Нормами Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128-IX) передбачено запровадження ПРРО.

           ПРРО має чимало переваг перед класичними, а саме:

-         вільний вибір для суб’єкта господарювання;

-         відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);

-         відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;

-         пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;

-         онлайн реєстрація в контролюючому органі;

-         виключно електронний документообіг;

-         безкоштовність (програмне рішення ДПС).

             Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів. Щоб зареєструвати ПРРО необхідно подати заяву про реєстрацію програмних реєстраторів  розрахункових операцій за формою №1-ПРРО.  Суб’єкти господарювання  можуть зареєструвати  ПРРО використавши безкоштовне програмне рішення, яке розміщено  на вебсайті ДПС України у банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Там же у банері, розміщені нормативно – правові акти, відео уроки  щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення  та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб податкової служби, які надають роз’яснення з вище зазначених питань.

 

Звільнення від сплати єдиного соціального внеску

 

        Згідно  Закону України від 13 травня 2020 року №592-IX “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”  з 1 січня 2021 року

визначено, що фізичні особи  - підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.  Зазначаємо, що податкові органи мають доступи до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб,  тому подавати будь-якого виду заяви чи повідомлення таким підприємцям або самозайнятим особам не потрібно.

Разом  з тим акцентуємо увагу на те, що платник має право прийняти рішення про добровільну сплату єдиного внеску у розмірі більшому за мінімальний.

 

 

03.03.2021 року

Дії суб’єкта господарювання  при скасуванні програмного РРО

 

 

        Миргородський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області інформує, про те, що  Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

        Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню     надалі.

         Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

        Суб’єкт господарювання,  до подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО  має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

     Автоматично реєстрація ПРРО скасовується  фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.


03.03.2021 року

 

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом: алгоритм розрахунку

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

     К = МП/ФП,   де К – коефіцієнт;
     МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
     ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається)  

     платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

      визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

     розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

      здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

       Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine  та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

Платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи. Чи можна  подати нову податкову декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?

          Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

       Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine  та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 


 

23.02.2021 року

Сплачуємо своєчасно податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік!

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи для різних категорій платників.

Так, фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)  відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПКУ зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного ПКУ для подання податкової декларації (п. 177. 11. ст. 177 ПКУ).

До 1 серпня року, що настає за звітним, - термін сплати  податкового зобов'язання для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (п. 179. 7. ст. 179 ПКУ).

Для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (визначається п. 177.11. ст. 177 та до п. 57.1. ст. 57 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. 13 п. 57.1. ст. 57 ПКУ).

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена             ст. 124 Податкового кодексу України.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням  https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ та на субсайті Територіальних органів ДПС  у Полтавській області  офіційного  вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Зміни щодо застосування РРО у 2021 році

 

        Що необхідно знати платникам в зв’язку з внесеними змінами до Закон України №1017:

     - обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб - підприємців (ФОП) - платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;

     - перенесено до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для ФОП - «єдинників» інших ризикових видів діяльності - реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів та туристичних агентств;

     - відтерміновано до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП - «єдинників» другої - четвертої групи;

     - скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;

     - розмір обсягу доходу для фізичних осіб - «єдинників» щодо не використання РРО встановлений у розмірі 220 мінімальної заробітної плати (МЗП) станом на 01 січня звітного року;

     - при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується;

     - розмір обсягу доходів для платників єдиного податку прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (МЗП):
І група - 167 МЗП, ІІ група - 834 МЗП, ІІІ група - 1167 МЗП);

     - скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю (механізм «кешбек»).

            Також  повідомляємо, що 1 січня 2021 року при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. У той же час, відповідно до статті 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування РРО/ПРРО не застосовується. Зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосовувати РРО не потрібно.

        Тобто, при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги застосовувати РРО не потрібно.

 

Закон № 1072: врегулювання податкового боргу

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення. Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, а саме:

  1. списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів           (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
  2. відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб (пункт 1 (прим. 2) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
  3. прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2            (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Зокрема, списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн. (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу    «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:   Державна податкова служба  України             https://www.facebook.com/TaxUkraine  та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

  Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм  https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Галина Сідорова,  завідувач сектору


18.02.2021 року 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Новації законодавства: коли можливе списання податкового боргу 
Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо  соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період. 
Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.
Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України  новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.)
Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.
Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.
Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу    «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:  Державна податкова служба  країни  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/
Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua  Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine
Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо порядку реєстрації та застосування ПРРО
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок), згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів. 
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування. 
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО. 
Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку. 
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602). 
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. 
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. 
Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції. 
Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом. 
ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО. 
Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС. 
Також,  більш детально з інформацією, пов’язаною з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС України та на субсайті Територіальних органів ДПС  у Полтавській області  офіційного  вебпорталу ДПС України у спеціальному банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу    «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:  Державна податкова служба  країни  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/
Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua  Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine
Головне управління ДПС у Полтавській області


09.02.2021 року

Щодо обов’язку подання  декларації про майновий стан і доходи та сплати визначених податкових зобов’язань

Відповідно до норм розд. IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, – до  01 травня року, що настає за звітним. Останній день подання – 30 квітня 2021 року.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік - до 31 липня 2021 (включно).

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена  п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків для платників податків Полтавської області можна знайти на субсайті Територіальних органів ДПС у Полтавській області  офіційного  вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» з посиланням  https://poltava.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

            Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України https://www.facebook.com/TaxUkraine             та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 1320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

          Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано