ПРО ПОДІЇ МИНУЛОЇ НОЧІ. ПРАВДА ПРОТИ ПЛІТОК
Із початку цього літа багато устивлян, чиї садиби знаходяться поблизу місцевого ставка почали скаржитися на те, що вода в ньому зіпсована і дуже смердюча. Власне, це може помітити навіть будь-хто немісцевий, чий шлях проляже повз дамбу у центрі села. А ще - стрімко падає рівень води в колодязях, які в багатьох домогосподарствах є єдиним джерелом водопостачання. До того ж, мешканці Устивиці добре знають і головну причину цього лиха – місцева фермерка К. щоденно вибирає із річки Вовнянки воду для поливу близько 10 га городини. До неї долучився іще один сусід – городник, теж, до речі, К. Те що фермери займаються овочівництвом - дуже схвально. Вони виростять багатий врожай, вигідно його продадуть, покращать власний добробут, але чого збагачення двох родин мусить бути за рахунок комфорту всіх устивлян і гостей села та ціною знищення малої річки Вовнянки – єдиної водної артерії любимого всіма ставка, який наразі гине від нестачі проточної води. Тож Гоголівський селищний голова Володимир Даценко вирішив взяти це питання під власний контроль. Виявилося, що справді, вода із Вовнянки постійно забирається для поливу фермерських угідь, причому у великих обсягах, і «дбайливі» господарі й не збираються припиняти знищувати малу річку. Вони ж непогано влаштували поливну систему: втратилися на придбання помпи і шлангів, і поля в них від засухи не потерпають – земля волога за найвищих температур повітря. Та чому ж, роками вибираючи воду з Вовнянки, не пробурити свердловину і з неї поливати поля? Задорого чи немає потреби, адже вода з малої річки безкоштовна, дарма, що річка гине?
До встановлення справедливості селищний голова залучив поліцейських, котрі неодноразово виїздили на місце відкачки води із Вовнянки. Попри всі заяви К. у Фейсбуці стосовно того, що ніякої помпи виявлено не було, вона там була, і це бачили й поліцейські, і прибулі на місце події депутати селищної ради. Правоохоронцями був складений відповідний протокол, підписаний свідками того, що відбувалося. І подібні перипетії біля Вовнянки тривають вже понад місяць. Вже поліцейські вилучили й помпу, якої за словами К. не було, вже хтось пошкодив поливні шланги ( фермерка чомусь впевнена, що це селищний голова і заявляє про це на загал, не маючи ніяких доказів). Нарешті К. у Фейсбуці виклала неякісну світлину сумнівного дозволу Агенції водних ресурсів на відбір води із Вовнянки для поливу чималенької кількості гектарів її полів. Але ж де ж передбачений у такому випадку законодавством лічильник води? Чому, власне, просто по-людськи не шкода річки і її фауни?
Та про яку фауну мова, коли минулої ночі чоловік К. безжально рубав лопатою прибулих до місця незаконного відбору води з нещасної річки селищного голову, його сина і ще одного посадовця місцевого самоврядування. Свідками цих подій були поліцейські, а медики швидкої надавали очільнику громади медичну допомогу. Так, Володимир Даценко постійно виїздить зафіксувати незаконний відбір К. води із Вовнянки, він відкрито заявляє про те, що рятуватиме річку. Чи ж не має права селищний голова, як і будь-хто із нас приїхати на берег річки ( доки її ще не вибрали фермери)? Навіть якщо раптом колесо автомобіля пошкодило якусь рослину на полі, чи варта та рослинка людського здоров’я чи й життя?
Шановні земляки!
Сьогодні в селі поширюються чутки про Даценкових бандитів, які нападають на невинну фермерку, але майте на увазі, що в них немає й частки правди. Вас нахабно обманюють, аби виправдати власні злочини проти Закону, природи, а тепер ще й замах на людське життя. Ненависть до селищного голови і жадібність до землі та грошей затьмарила К. білий світ. Вона хоче керувати всім, що відбувається у громаді, а селищний голова їй потрібен – підкаблучник, який би за мізерну подачку виконував усі її забаганки, тому й має на меті знищити законно обраного громадою селищного голову.
А тим часом усім мешканцям громади варто задуматися над тим, чи такий вже й бездіяльний Володимир Даценко на своїй посаді та пригадати, скільки корисного було зроблено в Устивиці, Гоголевому та інших селах, наприклад, за минулі два роки.
Спитайте у себе, чому К. збагачується, а ми втрачаємо ставок і річку Вовнянку?
Замисліться, як би вчинили ви на місці селищного голови, приміром, у ситуації з річкою Вовнянкою.
Вирішіть для себе, чи варто вірити пліткам і побрехенькам, чи подивитися правді у вічі і зробити висновки на все життя.
А К., котра любить цитувати поезії Ліни Костенко у соцмережах, радимо прочитати відоме есе знаної поетеси «Ще назва є, а річки вже немає…». Для зручності додаємо.
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.
