ДЕНЬ УСТИВИЦІ ВІДСВЯТКУВАЛИ ГУЧНО, ВЕСЕЛО І СМАЧНО
Рівно опівночі на суботу, 7 серпня, щойно годинники розпочали відстукувати секунди серцем новонародженої доби, небом над красунею Устивицею пролетіли невгамовні сини Перуна разом зі своїм нещадним батьком-громовержцем, розбиваючи важкими кувалдами чорні хмари – салютуючи гучною громовицею давньому славному селу, котре у першу суботу серпня традиційно готувалося відзначити свої іменини. Громові з усіх сил допомагала сестриця-блискавиця, розсипаючи над нічною Устивицею рясні яскраві вогні. Короткочасна злива, долучившись до святкових вітань, обмила у селі кожну квіточку, кожен найменший листочок на деревах, кожне рум’янощоке яблучко та залишила по собі приємну прохолоду.
Зате ранок видався погожий! Гарній днині раділи всі устивляни, та найбільше вона тішила тих, хто був покликаний зробити День села вдалим і незабутнім. Вже із самісінького ранку у парку біля будинку культури трудилися кашовари разом із працівниками благоустрою, яким доручили допомагати вмілим кухаркам, адже завдання перед їх надійною і дружною бригадою стояло надважливе – приготувати два здоровецькі казани наваристої, смачнючої каші. Немов мурашки, невтомно працювали над цим вмілі, знані в Устивиці господині Наталія Бутяга, Галина Кривцова, Лідія Швидулко на чолі із Людмилою Макаренко та їх старанні помічниці Ольга Вільхова, Алла Матюк і Антоніна Кобець. Доки розпалювали багаття, кип’ятили в казанах воду, справжнє святкове дійство розпочалося на шкільному стадіоні, де готувалися до цікавого і непересічного футбольного поєдинку.
А футбольні баталії між ветеранами ФК «Псел» та його молодими гравцями вже кілька років поспіль стали традиційними і невід’ємними складовими святкування Дня Устивиці. Ось і цьогоріч саме із футбольних змагань розпочалося це велике і довгоочікуване свято сільської громади. Як годиться, вшанували кращих гравців «Псла» різних років і складів, найкращий бомбардир улюбленої команди устивлян усіх часів Петро Білоус зробив перший удар по м’ячу у сьогоднішньому святковому матчі між досвідченими та мудрими й енергійним юними футболістами «Псла». Визначений час на полі вирували справжні спортивні пристрасті, а гра завершилася дружною нічиєю 3:3. У серії післяматчевих пенальті перемогу здобули молоді гравці славного ФК «Псел», але, звісно, це нікого не засмутило, адже саме за молоддю – майбутнє устивицького футболу.
Після футбольних змагань і ветеранів ФК «Псел», і гравців його нинішнього складу пригостили морозивом та прохолодним напоями, смакуючи які, устивицькі аси улюбленої гри мільйонів українців мали про що поговорити, що пригадати і про що помріяти. А загалом, дякуємо, вам шановні майстри футболу, за приємні миті, проведені за переглядом ігор за вашої участі, за перемоги й поразки, які ви навіки закарбували в літописі розвитку футболу найкращого села у світі – нашої Устивиці.
А тим часом на місці проведення святкування Дня села кипіла робота: метушилися біля казанів та столів кашовари, облаштовували сцену, встановлювали надувні гірки для дитячих розваг. Активну участь в оформленні фотозон, містечка майстрів взяли педагоги та працівники школи, Євгенія Гриценко, Наталія Шевко та бібліотекар сільської бібліотеки Тетяна Бабенко, їм всіляко сприяли Аліна Тицька і Наталія Хан. Величезну підготовчу роботу із облаштування місця для святкування провели працівники благоустрою на чолі із старостою села Артемом Вільховим. Усіх, хто завітав на свято, приємно здивували роботи майстрів Наталії Лукаш, Наталії Штрикуль, Наталії Шевко, Тетяни Ткаченко, Альони Сердюченко, Юлії Малько, Галини і Людмили Мельників. Причому більшість наших золоторуких майстринь – талановиті далеко не в одному виді прикладного мистецтва. Незабутнє враження залишили у відвідувачів фотороботи всебічно обдарованої устивлянки Наталії Штрикуль, представлені на виставці «В об’єктиві рідна Устивиця». Гарно і затишно стало на душі в кожного, хто заглянув на виставку «Рушники – це бабусі моєї роки», де замиловували погляд вишиті шедеври, надані Катериною Вільховою, Наталією Лукаш, Галиною Мельник та Любов’ю Насвіт. Мабуть, там були рушники, мережані як нашими сучасницями, так і їх матусями і бабусями, котрі залишили незабутній спогад про себе і свій талант вишивальниць у незрівняних різнобарвних дивах.
О 18-ій годині біля клубу вже ніде було впасти яблуку: зійшлися мешканці Устивиці, прибули гості із сусідніх сіл Гоголівської та сусідніх громад. Було весело, гучно, яскраво і смачно, адже дітвора насолоджувалася безкоштовними розвагами – спускалися з гірок без натяку на втому, дорослі залюбки фотографувалися у фотозонах, смакували запашною кашею, милувалися виробами народних майстрів, спілкувалися та з нетерпінням чекали на початок концертної програми « Устивице, для мене ти єдина», анонсованої на 20-ту годину.
У приємній компанії та за цікавими переглядами час минає швидко, ось вже й загорілися вогні святкової сцени. Понад годину своїми неперевершеними талантами радували шанувальників пісні, танцю, гумору учасники святкового дійства: дитячий танцювальний колектив «Веселка» Скибівщинського сільського клубу ( керівник Світлана Борблик), народний гармоніст Микола Кирик, дует «Золота пора» у складі Миколи Кирика та Надії Марченко – лаурет Всеукраїнського фестивалю «Чарівна гармонь України», троїсті музики ( Микола Кирик, Надія Марченко та Дмитро Манжос), улюбленці устивицької публіки – народний аматорський вокальний ансамбль «Барвінок» ( керівник Сергій Ситник), золотоголосі гурти «Тоніка» та «»Дивоцвіт», неперевершений чоловічий колектив «Толока», тріо у складі Петра Волошина, Анатолія Снігура та Володимира Драчевського, дитячий вокальний ансамбль у складі Вікторії Городничої, Анастасії Закладної, Анастасії Давидової, Ангеліни Бут та Ліани Перетятько, солісти Сергій Теличко, Світлана Несен, Петро Волошин, Віка Городнича, квартет за участі Світлани Несен, Алли Матіївої, Наталії Лутай та Петра Волошина. Звичайно, звучали пісні про рідне село у виконанні гуртів «Тоніка» та «Барвінок», Миколи Кирика, Вікторії Городничої, всі вони були нагороджені гучними вдячним оплесками глядачів. Та, без сумніву, родзинкою концертної програми стала прем’єра авторської пісні Тетяни Гавриш у її ж виконанні « Устивице моя», яку жінка на єдиному диханні написала для душі, мріючи, що вона стане родинною, вже кілька років тому, та все ніяк не наважувалася представити її на суд глядачів. Однак цьогоріч директор Устивицького СБК, незмінний режисер усіх сільських свят Віра Волошина наполягла на тому, аби цей чарівний твір почули устивляни, полюбили його, бо інакше просто неможливо, і стали вважати його однією з візитівок свого рідного села.
Із Днем села устивлян щиро вітав Гоголівський селищний голова Володимир Даценко, його перший заступник Лариса Онищенко вручила учасникам концерту – аматорам Устивицького СБК та Скибівщинського СК запашні короваї – символ достатку і добробуту, також вони дісталися тим людям, без яких свято не було б таким яскравим і незабутнім – працівникам благоустрою та вчителям і працівникам Устивицької ЗОШ І- ІІІ ступенів, котрі вклали в підготовку та організацію святкування свою працю і душу.
Звичайно ж, концертна програма не вдалася б такою цікавою без обдарованих красномовних ведучих: юних – Поліни і Назара Сергієнків та досвідчених – Наталії Лутай і Петра Волошина. А саме свято видалося не лише змістовним , а й доволі щедрим завдяки величезній і неоціненній спонсорській допомозі, наданій головами фермерських господарств Русланом Гавришем, Григорієм Ханом, Михайлом Костенком, Олександром Катрушею, Борисом Хорольським. Григорій Сень та Іван Заєць вклали кошти у нові розкішні сценічні костюми для «Тоніки», а каша вдалася смачною і наваристою завдяки продуктам, наданим братами Ігорем та Олегом Діденками і нашим щедрим та безвідмовним земляком Григорієм Ханом.
Всі устивляни дякують вам, шановні спонсори, за гарне свято! Особлива подяка від усіх шанувальників мистецтва директору Устивицького сільського будинку культури Вірі Волошиній – безмежно обдарованому спеціалісту своєї справи і неперевершеній наставниці багатьох поколінь аматорів устивицької сцени! А сама Віра Михайлівна надсилає найщиріші слова вдячності Анатолію Кулішу за озвучення головного свята села.
До самісінького ранку святкувала Устивиця День села. І старі, й малі витанцьовували на дискотеці від запрошених діджеїв, смакували кашею і шашликами та іншими наїдками від ресторану «Перлина», гомоніли, ділилися враженнями від дня, що минув – незабутнього і неповторного. Шкода, що День села, святкують лише раз на рік, але, мабуть, всі, хто побував на гулянні, прощалися із 7 серпня без особливого жалю, адже наступний 2022-й принесе устивлянам нове свято – ще яскравіше, веселіше, гучніше і багатше, ніж цьогорічне. Ми всі у це віримо, як і у кращий прийдешній день, тож саме так і буде. Щасти вам, устивляни, скрізь, в усьому і завжди! Здоров’я, удачі, мудрості кожному з нас, злагоди і достатку кожній родині, миру нашій Україні!
