"РУКА ДОПОМОГИ" НЕ ЗАЛИШИТЬ БЕЗ ПІДТРИМКИ НІКОГО
Допомога від держави перетворила хобі на власну справу
42-річний Сергій Юрченко, багатодітний батько із селища міського типу Шевченкове Куп’янського району Харківської області, довгий час займався професійною фото- і відеозйомкою. А бджільництво було його хобі. Але три роки тому в житті чоловіка все змінилося. Основне заняття перестало приносити Сергієві дохід, бо люди все менше замовляли його послуги, а домашня пасіка не могла прогодувати родину, бо була невеликою. Сергій Юрченко змушений був звернутися до районної філії Харківського міського центру зайнятості, щоб отримати статус безробітного.
– На щастя, у цьому статусі я перебував недовго, – посміхається Сергій. – Від свого інспектора дізнався, що на Харківщині діє пілотний проект «Рука допомоги», що реалізувався Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Це був мій шанс! Бо тоді вже виношував ідею створювати ФОП і серйозно займатися бджільництвом. Стримували лише драконівські банківські кредити. А ставши учасником проекту, можна було отримати до 70 тисяч гривень безвідсоткової поворотної допомоги на розвиток підприємництва.
До речі, Сергій Юрченко раніше отримував уже допомогу від Центру зайнятості населення на відкриття власної справи, пов’язаної з фото- і відеозйомкою. Ще тоді зрозумів, що написати і захистити бізнес-план не так страшно, як видається на перший погляд. Тим паче, у таких державних програмах є фахівці, які навчать і підкажуть.
У Сергія все вийшло: і бізнес-план захистив, і замовлене обладнання, необхідне для розширення власної пасіки, швидко отримав. Тепер родина не бідує.
– Завдяки проекту «Рука допомоги» купив рамки, кілька десятків вуликів і велику медогонку, про що найбільше мріяв, – розповідає Сергій Юрченко. – Звісно, без такої потужної медогонки я навряд чи міг би вчасно і якісно відкачувати мед з пасіки, яка весь час збільшується. На сьогодні маю сотню бджолосімей.
Багато з них, щоправда, молоді – цьогоріч я самостійно розселив чимало бджолиних сімей, тому відкачка меду з їхніх вуликів ще була неповноцінною.
Чого не має Сергій, так це кредитних боргів. За три роки він як фінансова особа підприємець сплатив близько 70 тисяч гривень податків і зборів – стільки ж, як отримав безготівкової допомоги від держави на розвиток підприємництва. Ці гроші ввійшли йому в рахунок погашення позики. І це, за його словами, найпривабливіша умова проекту. Ти просто прозоро працюєш, і щомісяця твоя сума заборгованості зменшується на суму обов’язкових платежів, а держава отримує назад вкладені у тебе кошти. Це потужний старт для розвитку бізнесу.
А мед у Сергія Юрченка дуже смачний і цілющий, бо нектар для нього його бджоли збирають з екологічно чистого цвіту акацій, лип та лісових квітів – господар завжди вивозить свою пасіку подалі від загазованої і забрудненої міської атмосфери. Урожай меду цьогоріч видався дуже хорошим. Сергій накачав близько тони акацієвого та липового меду та понад три тони соняшникового. Півтори тонни солодкої продукції Сергій уже продав оптовим покупцям. Півтонни реалізував самостійно на ринках Харкова за вищою ціною. А тонну залишив до того часу, коли на ринку буде дефіцит меду, і його вартість знову підніметься. Додатково торгує продуктами бджільництва – пергою, маточним молочком, настоянкою воскової молі, прополісом…
– Мед продавати вигідно, – посміхається Сергій. – Він завжди у ціні, особливо травневий. Я сам собі господар, наді мною немає начальників, сам собі планую роботу і зарплату. Доходи від бізнесу дозоляють оплачувати навчання і проживання старшої доньки в Харкові, щоліта усім сімейством відпочивати на морі. Частину доходів, звісно, вкладаю, у розширення пасіки.
Ще Сергій поділився секретом здоров’я своєї родини. У них біля кухонного столу стоїть десятилітрове відро з акацієвим медом, і кожен член сім’ї щодня черпає звідти по кілька ложок цілющої смакоти. А замість чаю й кави вони п’ють воду з розведеним у ній медом. Гостей частують медовухою.
https://www.msp.gov.ua/news/20890.html
Довідка.
«Модернізація системи соціальної підтримки населення України» – проєкт, який реалізує Міністерство соціальної політики України за підтримки Світового банку. Мета проєкту – сприяння успішному здійсненню соціальних реформ, спрямованих на зменшення бідності та підвищення соціального захисту найуразливіших груп населення.
У рамках проєкту удосконалюються процеси надання соціальної допомоги, покращується адміністрування соціальних виплат і послуг, стимулюється розвиток сімейних форм виховання та соціальна підтримка дітей-сиріт і сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Завдяки участі у проекті «Рука допомоги» родина Сербіних тепер міцно «стоїть на ногах»
Вісім років тому Олександр Сербін купив приватний будинок у колишньому Кіровську (нині Хрестівці) Донецької області. Підбирав помешкання спеціально з великим двором, на одній з головних вулиць міста, де великий транспортний потік. Ось-ось мав відкрити там станцію технічного обслуговування. Але з початком збройного конфлікту на Донбасі змушений був усе кинути й перебратися з родиною на Полтавщину, у Кременчук, де жила бабуся дружини.
– Як і всі вимушені переселенці, сподівався, що затримаємося тут на місяць-два, тому прихопили з собою лише найнеобхідніше, – розповідає 37-річний Олександр. – Серед найнеобхіднішого у моїй валізі виявився дрібний інструмент для ремонту автомобілів. Я з самого дитинства марив автомобілями, здобув спеціальність інженера-механіка, працював мотористом на СТО в одного підприємця й давно виношував мрію мати власну справу, пов’язану з ремонтом техніки.
На новому місці мешкання молодий чоловік в якийсь момент зовсім розпрощався зі своєю мрією. Ті скромні заощадження, з якими його родина виїхала з окупованої території, швидко закінчилися. Після двох років з початку бойових дій стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди і треба облаштовувати життя на новому місці. Важко було морально – опинившись, по суті, без засобів існування у новому середовищі, не знав, з чого починати, куди податися. Влаштувався спочатку водієм на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що поряд з Кременчуком, згодом – механіком на СТО.
Олександр Сербін хотів узяти в банку кредит на започаткування власного бізнесу, але йому відмовили, бо в нього не було заставного майна. Знайомі, яких так само війна вигнала з рідних домівок, порадили скористатися грантововою програмою для переселенців. Але Олександру не вдалося правильно скласти бізнес-план і він залишився, як кажуть, при своїх інтересах. Тоді йому підказали звернутися до міського центру зайнятості, де внутрішньо переміщеним, а також тривалим малозабезпеченим безробітним пропонували допомогу від держави на відкриття власної справи. ЇЇ можна було отримати взявши участь у пілотному проекті Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізувався за підтримки Світового банку у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
– І я, порадившись з родиною, яка пообіцяла мені підтримку, ризикнув. Про що жодного разу не пошкодував, – посміхається Олександр. – Фахівці, що були залучені до проекту, підказали, як правильно скласти бізнес-план, допомогли оформити ФОП. Для старту бізнесу мені знадобилося 64 тисячі гривень. Саме стільки коштувало придбати підйомник, гідравлічну стійку, домкрат, кран для зняття моторів. Причому, я навіть не тримав цих грошей у руках – проектом було передбачено безготівковий розрахунок з постачальниками, у яких закуповується обладнання, зазначене у бізнес-плані.
Так само Олександр не носив «живих» грошей до банку для погашення мікрокредиту – він списувався автоматично при кожній сплаті податку на додану вартість та єдиного соціального внеску. За попередніми розрахунками, за три роки діяльності чоловік мав повністю погасити отриманий безвідсотковий кредит від держави. Так і вийшло.
– Це просто фантастика! – не приховує своїх емоцій Олександр. – Можна сказати, я витягнув щасливий білет. Це був єдиний варіант для мене. Не знаю, чи зміг би без простягнутої мені «Руки допомоги» колись відкрити власну справу. Причому, якби я офіційно оформив на роботу найманих працівників за направленням Центру зайнятості, то кредит взагалі можна було б не повертати. Але я тоді самостійно справлявся із замовленнями.
Сьогодні СТО «Механіка», що належить Олександру Сербіну, добре відоме власникам легкових авто і бусів Кременчука. Бізнес розвивається. Спочатку чоловік орендував невеликий бокс для ремонту однієї машини, а тепер має робоче приміщення, у яке може заїхати одночасно три автомобілі та поряд облаштовує ще один бокс на два авто. Там же планує зробити офісне приміщення. З розширенням бізнесу гостро постало питання набору кадрів. Одного механіка Олександр уже офіційно прийняв на роботу, інший проходить стажування.
– Я задоволений, мене все влаштовує, – каже Олександр Сербін. – А нещодавно ми з дружиною і сином переїхали до власної двокімнатної квартири, яку змогли придбати завдяки моїм заробіткам. Щоправда, за неї ще потрібно виплатити кредит. Але я міцно стою на ногах, і це мене не лякає.
Пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги» реалізовувався у 2016-2019 роках. Але вже з січня наступного року «Рука допомоги» повертається. В Україні починає діяти бюджетна програма, яка перетворюватиме малозабезпечених і довготривалих безробітних на підприємців, механізми якої були успішно апробовані в пілотному проекті.
Бажаючим вийти зі стану бідності малозабезпеченим і довготривалим безробітним буде запропонована допомога розміром до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн) для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Вагома перевага цього механізму в тому, що допомогу можна повертати за рахунок сплачених у процесі підприємницької діяльності податків і соціальних внесків. Тобто, сума до повернення зменшуватиметься з кожним податковим платежем. Крім того, якщо такий підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати допомогу державі буде не потрібно. Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421 .
https://www.msp.gov.ua/news/20900.html
Довідка.
«Модернізація системи соціальної підтримки населення України» – проєкт, який реалізує Міністерство соціальної політики України за підтримки Світового банку. Мета проєкту – сприяння успішному здійсненню соціальних реформ, спрямованих на зменшення бідності та підвищення соціального захисту найуразливіших груп населення.
У рамках проєкту удосконалюються процеси надання соціальної допомоги, покращується адміністрування соціальних виплат і послуг, стимулюється розвиток сімейних форм виховання та соціальна підтримка дітей-сиріт і сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
«Рука допомоги» - це можливість заявити про себе на весь світ: як швачка стала блогеркою
– Для мене «Рука допомоги» – це, насамперед, здійснення мрії, – розповідає 29-річна харків’янка Олена Медкова. – По-друге, досвід ведення бізнесу. По-третє, свобода у реалізації своїх креативних ідей.
Олена за освітою модельєр-конструктор. Її мама – швачка. Вона навчила Олену шити з шести років. Разом з мамою вони збиралися відкрити у рідному Краснодоні на Луганщині сімейне ательє. А тут – війна… Родина змушена була розпрощатися зі своїми планами на життя й починати все заново.
– На сусідню Харківщину, де ми вирішили перечекати бойові дії, сподіваючись, що вони ось-ось закінчаться, я прихопила свою єдину швейну машинку, яка мене завжди виручала у найскрутніші часи, – розповідає Олена. – Шила вдома під замовлення. На брак клієнтів не скаржилася. Але три роки тому життя зробило крутий поворот. Я була зареєстрована у Лозовій, а мешкала у Харкові, і в мене у зв’язку з цією невідповідністю виникла потреба змінити картку вимушеного переселенця. Звернулася до міського центру зайнятості за довідкою про те, що не перебуваю у ньому на обліку. А мені заодно там розповіли про пілотний проект Міністерства соціальної політики «Рука допомоги», що реалізувався за підтримки Світового банку у 2016-2019 роках у трьох областях України в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Пілот розповсюджувався на офіційних тривалих малозабезпечених безробітних і на вимушених переселенців.
Олена скористалася шансом. І вже незабаром відкрила власне ательє. Сума фінансової підтримки від держави склала 64 тисячі гривень, на які було придбано 5 швейних машинок з різними функціями. Майстриня шила на замовлення чоловічу і жіночу нижню білизну, виставляла свої роботи з цікавими коментарями у соціальних мережах, напрацьовуючи базу клієнтів. Відкопувала тканини з подіуму Valentinо у харківському підвальчику, експериментувала з фурнітурою, бралася практично за все, про що її просили. А сарафанне радіо розносило інформацію про неї серед харків’ян.
– Я в прямому сенсі жила на роботі, – посміхається Олена. – Особливо влітку, коли на мене вийшли представники двох відомих українських брендів, які замовили велику партію купальних костюмів. У розпал сезону їх демонстрували топ-моделі. А у пошитих мною циркових костюмах українські артисти виступали у Швейцарії. Зі столичними артистами цирку ми співпрацювали ще з довоєнних часів.
Олена дуже потребувала помічниць, тому кілька разів зверталася до центру зайнятості, щоб направили до неї безробітних швачок. Передавала їм свою майстерність, однак дуже швидко прощалася, бо її вимоги до темпів і якості роботи були не для них.
У якийсь момент молода жінка відчула, що надто стомилась від щоденного шиття як фізично, так і морально. Значно більше задоволення отримувала від ведення блогу «Швачка-бджілка» («Шьюшка-пчела»). У своїх відеороликах вона ділилася як простими речами для тих, хто хоче навчитися шити для себе (як заправляти нитку в машинку, як зробити рівний шов, зшити футболку тощо), так і власними секретами з професійними майстринями. На її майстер-класи наразі підписано 100 тисяч людей. Їхні позитивні відгуки мотивували Олену шукати нові форми подачі уроків майстерності. У них вона, наприклад, показує, як з кухонної клейонки пошити стильну жіночу сумку, зі штучного хутра – цікаву шубу, а з підручних матеріалів – домашні капці. Останнє захоплення Олени Медкової – ліногравюра на тканині. Закупила лінолеум, стамески, шпателі, макетний ніж, акрилові фарби і наочно демонструє, як нанести ліногравюру, скажімо, на футболку. Відео викладає в Інстаграм. Вона вже не просто швачка, а гуру швейної справи.
Через три роки Олена Медкова повністю повернула державі мікрокредит за рахунок сплати обов’язкових для ФОП платежів. Креативну блогерку з Харкова, яка починала швачкою, помітили на ТікТок – сервісі для створення і перегляду коротких відео, і запропонували викладати навчальні відео шиття. Це буде офіційна робота на відстані, і всі податки від отриманих доходів Олени як фізичної особи-підприємця лишатимуться в Україні. Отож, завдяки участі у пілотному проекті «Рука допомоги», Олена Медкова отримала можливість заявити про себе на весь світ.
З січня наступного року «Рука допомоги» повертається. В Україні починає діяти бюджетна програма, яка перетворюватиме малозабезпечених і довготривалих безробітних на підприємців, механізми якої були успішно апробовані в пілотному проекті «Рука допомоги».
Бажаючим вийти зі стану бідності малозабезпеченим і довготривалим безробітним буде запропонована допомога розміром до 15 мінімальних зарплат (на початок 2022 року – 97 500 грн) для оплати рахунків на придбання необхідного для заснування власної справи обладнання і матеріалів. Вагома перевага цього механізму в тому, що допомогу можна повертати за рахунок сплачених у процесі підприємницької діяльності податків і соціальних внесків. Тобто, сума до повернення зменшуватиметься з кожним податковим платежем. Крім того, якщо такий підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати допомогу державі буде не потрібно. Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421 .
https://www.msp.gov.ua/news/20893.html
Довідка.
«Модернізація системи соціальної підтримки населення України» – проєкт, який реалізує Міністерство соціальної політики України за підтримки Світового банку. Мета проєкту – сприяння успішному здійсненню соціальних реформ, спрямованих на зменшення бідності та підвищення соціального захисту найуразливіших груп населення.
У рамках проєкту удосконалюються процеси надання соціальної допомоги, покращується адміністрування соціальних виплат і послуг, стимулюється розвиток сімейних форм виховання та соціальна підтримка дітей-сиріт і сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
