Що треба знати про донорство крові
Ілюстративне фото: pixabay
Донорська здача крові або донорство крові — добровільне надання своєї крові чи її компонентів для подальшого переливання хворим, які цього потребують. За час існування донорського руху було доведено, що періодичні кровопускання, які дорівнюють одній донорській дозі (до 470 мл), безпечні для здоров'я донора. Завдяки здачі донорської крові відбувається активізація системи кровотворення. Внаслідок крововтрати після здачі донорської крові кістковий мозок посилює поповнення кров'яного русла новими еритроцитами. У результаті цього покращується обмін речовин, що, своєю чергою, є профілактикою різноманітних захворювань і підвищує стійкість організму в екстремальних ситуаціях. Здаючи кров, донор вивільняє свій організм від зайвого баласту і надлишку крові.
Слово донор походить від латинського dono – дарую. Донором може бути кожна здорова людина віком від 18 років. Протипоказанням до здачі крові є нездоровий стан, оскільки втрата невеликої кількості крові на тлі поганого здоров'я може різко погіршити загальний стан організму, викликати загострення або подовження терміну хворобливого стану.
Всесвітній день донора крові з'явився, аби забезпечити платформу для вшанування людей, що добровільно здають кров без будь-якої грошової винагороди та для вираження подяки таким людям. Також цього дня звертається увага на необхідність регулярної здачі крові для запобігання її дефіциту в лікарнях та клініках, особливо в країнах, де кількість донорської крові вкрай обмежена.
Також свято допомагає просувати та підтримувати створення ефективних національних програм донорства крові та ліквідацію залежності від сімейного та платного донорства. Крім того, окреме свято має сприяти поширенню підходу "Клуб 25" для стимулювання прихильності ідеї регулярного та добровільного донорства крові серед молодих людей з груп низького ризику передачі інфекції з кров'ю.
Як відбувається здача крові в Україні
Донор крові з Харкова Ілля розповів Суспільному, що коли людина уперше приходить здавати кров, у неї спочатку беруть кров з пальця (за протоколом), роблять експрес-тест на визначення групи крові, резус-фактору та базові захворювання — гепатиту, сифілісу, СНІДу. Також дивляться гемоглобін, адже якщо він низький — здавати кров небажано. Процедура займає 5 хвилин.
"Потім заповнюються дані про твоє здоров'я. Що ти не хворий на СНІД, зараз — ковід, але це формальності. Ця процедура займає вже 20 хвилин. Потім тебе кладуть на ліжко, де ти вже безпосередньо здаєш кров", — розповів Ілля.
За його словами, за часом це займає близько 10 хвилин, потім на якийсь час тебе залишають відпочити. Скільки це може зайняти — вже індивідуальне питання. Залежно від місця здачі крові можуть дати або гроші, або "квиток" на сухпайок у місцевих їдальнях, аби перекусити солодким.
"Залежить від того, де здаєш кров. В одному місці за 450 мл видають в районі 100 гривень, а де я здавав — давали 400 гривень", — каже Ілля.
Водночас гроші дають не завжди й не всюди, але мають дати сертифікат про здачу крові й те, що людині потрібна одноденна відпустка незалежно від форми власності компанії, яку офіційно можна вимагати. Згодом може прийти смс-повідомлення про те, що "твоя кров урятувала чиєсь життя". Перед переливанням кров ще раз перевіряють, вже детальніше, і якщо з нею щось не так, мають зателефонувати й порадити обстежитися.
Загалом в Україні досі небагато охочих ставати донорами, тож знайти кров рідкісної групи залишається досить проблематичним і час, затрачений на пошуки, іноді коштує життя хворим.
Як стати донором крові
Міністерство охорони здоров'я пояснило, що донором може стати будь-який дієздатний громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України, віком від 18 років, вагою від 50 кілограмів без протипоказань, визначених МОЗ. Аби підготуватися до здачі крові, потрібно:
-
не вживати алкоголь за 48 годин до здавання крові;
-
відмовитися від жирної, смаженої, копченої, молочної їжі, вживати менше солі напередодні;
-
виспатися і з’їсти легкий сніданок;
-
не курити за годину до здавання крові;
-
не здавати кров, якщо відчуваєте озноб, запаморочення, головний біль чи слабкість.
Перед здаванням крові потрібно відверто відповідати на запитання лікаря і не приховувати інформацію. Після здавання крові слід відпочити 10–15 хвилин і повідомити персонал, якщо відчули запаморочення або слабкість. У такому стані не рекомендується сідати за кермо чи залишати центр здавання крові.
Протягом перших 12 годин після здавання крові слід уникати інтенсивних фізичних навантажень. Рукою, з якої брали кров, не рекомендується підіймати важкі речі. Наступні дві доби потрібно повноцінно і регулярно харчуватися та пити більшу, ніж зазвичай кількість води (не менше 2 літрів). Від алкоголю на цей час краще утриматися. У МОЗ зазначили, що кількість регулярних донацій крові на рік у чоловіків та жінок — не більше 6 з мінімальною перервою між стандартними донаціями 60 днів. Тим часом в Україні працює майже три сотні медичних закладів, де можна здати кров.
Як пандемія вплинула на донорство крові
В Україні й світі лікарні продовжують із задоволенням приймати охочих здати кров, лише тепер як медичним працівникам, так і донорам, потрібно носити засоби індивідуального захисту і дотримуватися інших карантинних обмежень, встановлених в кожній окремій країні.
Харків'янин Ілля розповів, що в Україні в особистих даних людини вказується, що вона не хвора на COVID-19 і не переніс його нещодавно. У протилежному випадку — у здачі крові можуть відмовити. Водночас жодних підтверджувальних тестів та довідок не вимагається. Усі процедури здачі крові потрібно проходити у масці.
У МОЗ зазначили, що якщо ви перехворіли на коронавірус, але почуваєтеся добре після одужання, то можете бути донором. Важливо, щоб минуло 14 днів після зникнення симптомів. Йдеться переважно про легкі випадки без постковідних наслідків. Після вакцинації як від COVID-19, так і будь-яких інших неживих вакцин донори можна бути вже наступного дня. Головне, щоб ви добре почувалися.
Водночас тенденція донорства у часи пандемії в Україні знизилася. Через війну на Донбасі та пандемію попит на кров у рази перевищує пропозицію, адже люди подекуди бояться йти у переповнені лікарні, де начебто можна захворіти на коронавірус. Однак слід пам'ятати, що донорів крові приймають не у "ковідних" відділеннях, а в інших частинах лікарень. Також центр здачі крові може взагалі не приймати хворих на коронавірус.
Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що тема цьогорічної кампанії з нагоди Всесвітнього дня донора "Здавайте кров, хай у світі пульсує життя" підкреслює важливий внесок донорів крові у те, щоб у світі зберігалося життя, в порятунок життя одних і поліпшення якості життя інших. У ВООЗ зазначили, що протягом усієї пандемії COVID-19 попри обмежені можливості пересування та інші труднощі, донори крові у багатьох країнах продовжували здавати кров і плазму для пацієнтів, які потребують переливання. Наприклад, ще у листопаді 2020 року українська компанія Biopharma зібрала 2200 літрів плазми людей, які подолали коронавірус, для виготовлення імуноглобуліну.
"Ці надзвичайні зусилля в період безпрецедентної кризи лише підтверджують важливу роль ефективно організованого активного добровільного та безоплатного донорства крові в забезпеченні достатніх запасів крові як у звичайні, так і надзвичайні часи", — повідомили у ВООЗ.
