Гоголівська селищна рада
Миргородського району Полтавської області
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

300-річний ювілей видатного уродженця Полтавщини Григорія Сковороди: в Інституті нацпам’яті створили просвітницькі банери

Дата: 05.12.2022 10:26
Кількість переглядів: 80

У грудні Україна відзначає 300-річний ювілей Григорія Сковороди – найвідомішого українського філософа. Мислитель і гуманіст жив три століття тому. Був освіченим і талановитим, проте не шукав слави, кар’єри чи багатства, не поступався цінностями заради вигоди. Вів аскетичний спосіб життя, міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю. Попри такий аскетизм і відреченість (а можливо, саме завдяки цьому), Сковороді вдалося сформулювати ідеї та створити тексти, що захоплюють серця й розуми людей, які живуть через століття після нього. Григорія Савича без перебільшення можна назвати національним філософом – для поколінь українців він залишається цікавим, актуальним і навіть близьким.

До ювілею Сковороди Український інститут національної пам'яті розробив тест, за допомогою якого кожен може перевірити, наскільки знайомий із постаттю філософа, а також створив серію банерів, які розповідають про нього детальніше.

7 грудня на Контрактовій площі у Києві, поблизу пам'ятника Григорію Сковороді, Український інститут національної пам'яті у партнерстві з Національним літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди та Меморіальним музеєм Григорія Сковороди (Переяславський колегіум) відкриє вуличну виставку «Дух свободи нас в нас родить. Сковорода й ми»

З чийого Сковорода роду?

Григорій Сковорода народився у містечку Чорнухи Лубенського полку на сучасній Полтавщині. Його батько був козаком, який у мирний час тримав шинок та продавав вино. У Чорнухах Сковорода здобув початкову освіту в місцевого дяка.

Де здобував науку?

Григорій Сковорода закінчив курс філософії в Києво-Могилянській академії, однак не здобув повної освіти, адже не завершив курсу богослів’я. Також він відвідував публічні лекції та бібліотеки під час мандрів Європою. Навчався музики, коли перебував у складі Придворної капели. Філософ знав щонайменше сім мов: латину, старогрецьку, староєврейську, польську, німецьку, італійську та угорську. А також умів грати на шести музичних інструментах: скрипці, флейті, бандурі, органі, гуслях і цитрі.

Кому відмовив?

Сковорода вів аскетичний спосіб життя. Як згадують його сучасники, їв і спав мало, але завжди був сповнений енергії та в доброму гуморі. Він зневажав славу та кар’єризм, відмовлявся від високих посад та шанувань. Зокрема, відмовився від кар’єри в Придворній капелі цариці Єлизавети і від кар’єри в церкві, а кліриків того часу називав «стовпами неотесаними».

Як жив та мандрував?

Більшу частину життя Григорій Сковорода провів у мандрах. Європу він побачив, подорожуючи у складі експедиції, що закуповувала токайські вина. Україну – мандруючи в пошуках вчительської роботи. Певний час викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, але не зійшовся з духовенством. У мандрах Сковорода часто працював домашнім вчителем у місцевої шляхти.

Про що філософував?

Філософські вчення Сковороди вибудовані перш за все навколо етики. Відчутний вплив на філософа античної спадщини, насамперед стоїцизму та неоплатоніки. А також середньовічної схоластики. У домандрівний період Сковорода філософував у віршах та байках. Потім писав філософські трактати, серед яких були «Наркіс. Пізнай себе», «Алфавіт світу» та «Ікона Алкавіадська». Він ділив свої твори на «популярні» та «для втаємничених».

Ідея про три світи

Сковорода розділяв світобудову на три світи: макрокосм – все, що нас оточує; мікрокосм – це внутрішній світ людини; світ символів – Біблія. Три світи завжди перебувають у русі та взаємозв’язку. Пізнати світобудову – значить пізнати всі три світи, але почати потрібно з пізнання себе. Саме тому більшість бесід філософа починались закликом «Пізнай себе!».

Ідея «сродної праці»

Григорій Сковорода не розділяв і не протиставляв «тіло фізичне» та «тіло духовне» людини. Щоб жити в гармонії, людині необхідна «сродна праця», тобто така, яка приносить їй задоволення та користь суспільству. Цим «сродна праця» відрізняється від «праці обраної», яку людина робить з користі, гордості чи задля слави.

Остання мандрівка Сковороди

Свого віку Григорій Сковорода доживав у селі Пан-Іванівка – сучасна Сковородинівка на Харківщині. В останній мандрівці відвідав свого друга, колезького радника Андрія Ковалівського, що жив під Орлом. Після чого повернувся в Піп-Іванівку, де помер 1794 року. За легендою, Сковорода знав про свою смерть та сам викопав собі могилу. На хресті, за заповітом філософа, написано «Світ ловив мене та не спіймав».

Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
 

 

За матеріалами офіційного сайту УІНП https://bit.ly/3ixuknB


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано