Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року
Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року (надалі – Програма) спрямована на реалізацію Стратегії регіонального розвитку Полтавської області на 2021 – 2027 роки, затвердженої рішенням пленарного засідання двадцять дев’ятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання № 1242 від 20 грудня 2019 року, щорічних програм економічного та соціального розвитку області. Відповідно до Стратегічної цілі 2. Збалансована інноваційна конкурентоспроможна економіка перспективними напрямками регіональної смарт-спеціалізації в агропромисловому комплексі є: інноваційне органічне сільськогосподарське виробництво та його переробка, виробництво екологічно чистих продуктів, розвиток високотехнологічного сільськогосподарського виробництва, розвиток індивідуального підприємництва та самозайнятості населення у сільській місцевості та розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі. Саме на виконання напрямів та цілей Стратегії регіонального розвитку Полтавської області на 2021 – 2027 роки направлені завдання Програми. І. Оцінка поточної ситуації в розвитку сільських територій області Територія Полтавської області розташована в центральній і північносхідній частинах України на лівобережжі басейну Дніпра. Чисельність населення на 1 січня 2020 року становила 1379,1 тис. жителів, у т.ч. – 62,0 % міське і 38,0 % – сільське. Полтавська області налічує 4 адміністративних районів, 16 міст та 60 ОТГ. Полтавська область займає друге місце в Україні за кількістю сільських населених пунктів – 1825. Середня густота населення – 56,29 осіб/км2 . Полтавщина має один із найпотужніших серед регіонів України агропромисловий комплекс. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за 2019 рік склали 43,5 мільярдів гривень (у постійних цінах 2016 року). За обсягом виробництва валової продукції сільського господарства область займає 2 місце серед регіонів України, питома вага регіону в загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції складає 6,4 %. Аграрний сектор економіки області формує понад 30 % валютних надходжень від експорту. По виробництву ряду сільськогосподарських культур аграрії Полтавщини займають лідируючі позиції в державі. У 2019 році сільгоспвиробниками вирощено 9% загальнодержавного обсягу зернових культур, 10% – цукрових буряків, 9% – сої, 7% – соняшнику. Область є лідером з виробництва зерна в Україні, має найбільше поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів в сільськогосподарських підприємствах. 3 У сільській місцевості проживає 523,7 тис. осіб, що складає 38 % населення області. Сільське господарство є вагомим сегментом економіки області, яке формує майже 18 % валової доданої вартості регіону. В області обробляється 2,2 млн. га сільськогосподарських угідь, з них 1,8 млн. га ріллі. Сільгосппідприємствами засівається 1,3 млн. га, господарствами населення – понад 400 тис. га. Сільськогосподарське виробництво на Полтавщині здійснюють 2,7 тис. сільськогосподарських підприємств, у тому числі 1,9 тис. фермерських господарств та 187,4 тис. особистих селянських господарств. В області 42 аграрних підприємства використовують у своїй діяльності 44 % сільськогосподарських угідь (552,7 тис. га), залучених у виробництво сільгосппідприємствами. Вони переважно здійснюють діяльність у галузі рослинництва і є основними виробниками та експортерами сільськогосподарської продукції. В Полтавській області зареєстровано 2416 фермерських господарств, з яких здійснюють сільськогосподарську діяльність – 1941. Площа землі в обробітку – 277,0 тис. га сільськогосподарських угідь. Фермерські господарства області виробляють біля 10 % загального обсягу продукції сільського господарства. Тваринництвом займаються лише 178 фермерських господарств. У фермерських господарствах Полтавщини на 01.01.2020 року нараховувалося: великої рогатої худоби – 9,8 тис. голів, або 4,7 % загальної чисельності поголів’я, в тому числі корів – 4,3 тис. голів (3,8 %), свиней – 15,9 тис. голів (5,8 %), овець та кіз – 0,5 тис. голів (1,2 %). Тому доцільно зосередити увагу на розвитку у фермерських господарствах тваринництва, насамперед скотарства. Із загальної кількості діючих фермерських господарств 71 % мають в обробітку земельні ділянки площею до 100 гектарів. В зв’язку з цим їх доступ до передових технологій та матеріально – технічних ресурсів суттєво обмежений. Рівень технічної ефективності виробництва, зокрема урожайності, фермерських господарств залишається значно нижчим, порівняно із середніми та великими підприємствами. Основна причина такого стану - низький рівень матеріально-технічної бази, складність доступу до передових технологій, селекції, використання засобів захисту рослин, добрив та інші причини, пов’язані насамперед з постійним браком власних обігових коштів та обмеженим доступом до кредитних ресурсів. Особисті селянські господарства роблять значний внесок у виробництво валової продукції сільського господарства. В господарствах населення виробляється понад 17 % загального валового збору зерна, питома вага господарств населення у зібраному врожаї картоплі становить 99,5 %, овочів – 98,9 %, плодів – 97,5 %. Майже 48 % із загального обсягу виробленого молока припадає на приватний сектор та 36 % м’яса виробляється саме у домогосподарствах. 4 Таке становище потребує всебічного сприяння розвитку села за допомогою розробки та впровадження регіональних програм підтримки, як обласних, так і місцевих. Існує ряд можливостей, які варто задіяти для покращення становища сільських територій. Враховуючи можливості впливу на вирішення існуючих проблем, першочергову увагу доцільно зосередити на: - економічному втручанні, пов’язаному із збільшенням доданої вартості аграрного виробництва, формуванні додаткових доходів індивідуальних домогосподарств через підтримку малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції, розвитку обслуговуючої кооперації, асоціацій виробників; - соціально-економічному втручанні, спрямованому на збереження та підвищення трудового потенціалу сільських територій; - еколого-економічному втручанні, спрямованому на сприяння виробництва органічної сільськогосподарської продукції у фермерських та індивідуальних домогосподарствах області, на яку є сьогодні попит, створення умов для поліпшення стану довкілля, формування екологічної культури населення; - популяризації нетрадиційних для сільської місцевості видів виробництва та послуг, які створюють вищу додану вартість, підтримці самозайнятості мешканців через розвиток сільського зеленого туризму та приватного підприємництва. - сприянні розвитку різних форм кооперації, фермерства, забезпеченні доступності ринків збуту для малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції, інфраструктури для зберігання сільськогосподарської продукції, запровадженні нових технологій та обладнання для переробки сільськогосподарської сировини; - стимулюванні розвитку малого і середнього підприємництва на сільських територіях; - створенні замкнених циклів виробництва і переробки сільськогосподарської продукції; - вирощуванні екологічно чистої продукції та розвитку органічного виробництва. Відповідно пріоритетом аграрної політики області має стати підтримка сімейних фермерських господарств. Основними причинами, що стримують розвиток фермерських господарств, є: - відсутність цілісної послідовної державної політики, спрямованої на підтримку фермерських господарств, які мають в обробітку на праві власності та користування земельні ділянки загальною площею не більше 100 гектарів; - низький рівень диверсифікації економіки сільських територій, що призводить до міграції сільської молоді, високого рівня безробіття та низьких доходів сільського населення, руйнування соціальної та інженерної інфраструктури; 5 - низька рентабельність та конкурентоспроможність фермерських господарств на ринках збуту сільськогосподарської продукції; - низький рівень можливостей щодо залучення фінансових ресурсів та інвестицій для функціонування і розвитку фермерських господарств; - неможливість залучення земельних ресурсів для іпотечного кредитування; - низький рівень технічного та технологічного забезпечення; - неможливість набуття у власність земель, які перебувають у користуванні фермерських господарств (зокрема постійному користуванні); - низький рівень конкурентоспроможності з питання можливості підвищення розміру пропонованої орендної плати за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення порівняно з великими сільськогосподарськими товаровиробниками; - відведення недостатньої ролі сільськогосподарській кооперації у процесах реформування аграрного сектору економіки; - значні втрати продукції внаслідок недосконалої системи логістики та інфраструктури аграрного ринку; - непоінформованість значної частини фермерських господарств про кон’юнктуру ринків та умови ведення бізнесу в галузі, орієнтація на реалізацію вирощеної сировини та відсутність можливостей та умов у виробництві готової продукції. ІІ. Мета Програми Головною метою зазначеної Програми є збільшення доданої вартості в аграрній сфері, підтримка зайнятості сільського населення, створення додаткових можливостей для зростання доходів індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, поліпшення розвитку села та якості життя в сільській місцевості. ІІІ. Основні пріоритетні напрями програми: Напрям 1. Підвищення конкурентоздатності малого та середнього аграрного бізнесу. 1.1. Розвиток тваринництва. 1.2. Розвиток бджільництва. 1.3. Садівництво та ягідництво. 1.4. Технічне переоснащення. 1.5. Підтримка інвестиційної діяльності шляхом участі у виставкових заходах та поширення передового досвіду аграрних підприємств та трудових колективів сільськогосподарської галузі області. 1.6. Кредитування фермерських господарств. 6 Напрям 2. Підвищення доданої вартості в аграрній сфері. 2.1. Створення та підтримка сільськогосподарських кооперативів. 2.2. Підтримка сільськогосподарської дорадчої діяльності. Напрям 3. Розвиток органічного землеробства та виробництво органічних продуктів харчування. 3.1. Підтримка товаровиробників органічної продукції. Напрям 1. Підвищення конкурентоздатності малого та середнього аграрного бізнесу Малі сільськогосподарські виробники створюють понад 40 % валового сільськогосподарського продукту, зокрема переважну частину картоплі, фруктів, овочів та молока. Вони охоплюють близько 80 % населення, зайнятого у сільському господарстві. Понад 20 % малих сільськогосподарських виробників здійснюють комерційну діяльність, реалізуючи продукцію власного виробництва переважно на локальних (місцевих) ринках, решта – ведуть натуральне та напівнатуральне виробництво. Малі сільськогосподарські виробники істотно впливають на якість життя у сільській місцевості та забезпечення продовольчої безпеки країни. З метою покращення результатів діяльності малих сільськогосподарських виробників та збільшення їх внеску у продовольче самозабезпечення і виконання ними економічних, екологічних і соціальних функцій на селі, необхідно поряд з державною підтримкою розробити регіональні механізми підтримки для цих виробників, які сприятимуть підвищенню їх життєздатності та конкурентоспроможності, залученню інвестицій, зростанню і стабільності доходів, активізації участі у ринках аграрної продукції. Головним завданням реалізації даної Програми є розроблення системи економічних та організаційних заходів щодо підтримки малих сільськогосподарських виробників для сприяння підвищенню їх продуктивності та доходності, модернізації, диверсифікації сільськогосподарської діяльності, нарощенню доданої вартості, використанню інноваційних каналів просування продукції, доступу до фінансів тощо, з особливим наголосом на реалізацію можливостей молоді та жінок у веденні господарств сімейного типу. 1.1. Розвиток тваринництва Опис проблеми: У галузі сільськогосподарського виробництва області тваринництво є тією галуззю, яка дає вагомий внесок до валового виробництва сільськогосподарської продукції регіону. 7 Понад 46 % виробництва молока зосереджено в особистих селянських господарствах. Проте переважна більшість такої молочної сировини закуповується за значно нижчими цінами ніж у сільгосппідприємств, відповідно на протязі останніх років спостерігається тенденція до зменшення поголів’я корів в господарствах населення. Перспективним напрямом агробізнесу в приватному секторі є козівництво та вівчарство. Сприяння розвитку козівництва та вівчарства вбачається за рахунок впровадження сучасних технологій утримання тварин, закупівлі обладнання для заготівлі та переробки кормів, вдосконалення технічної оснащеності ферм з впровадженням механізованого доїння кіз та переробки козячого молока. Тому на сьогодні вкрай актуальним є надання фінансової підтримки домогосподарствам, що прагнуть покращити якість продукції та модернізувати власне виробництво і для яких таке виробництво є єдиним джерелом існування. В перспективі такі особисті селянські господарства при збереженні та нарощенні поголів’я будуть мати можливість трансформуватись, або у фермерські господарства сімейного типу, або зареєструвати власне підприємництво, що в підсумку забезпечить створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості населення, покращення умов праці селян. Мета: Оптимізація виробничих процесів, нарощення поголів’я корів та інших видів тварин, збільшення виробництва тваринницької продукції та поліпшення її якості шляхом стимулювання малого та середнього бізнесу до ведення галузі тваринництва. Завдання: -заохочення власників особистих селянських господарств, фермерських господарств до збереження існуючого поголів’я худоби та його нарощення; - підвищення до необхідного рівня продуктивності тварин; - покращення якості виробленої сировини; - сприяння розвитку сімейних фермерських господарств з метою збільшення зайнятості населення та доходів до бюджетів всіх рівнів. Заходи: - фінансова підтримка за приріст поголів’я корів молочного і м’ясного напряму продуктивності власного відтворення у розмірі 5,0 тис. грн та за закуплені телиці, нетелі або корови молочного і м’ясного напряму продуктивності у розмірі 10,0 тис. грн за кожну наявну закуплену голову за умови утримання від 3 голів корів та відшкодування 100 % вартості, але не більше 2,0 тис. грн за кожну наявну закуплену голову овець та кіз (козематки, кізочки, вівцематки, ярки), за умови утримання від 10 голів їх маточного поголів’я враховуючи закуплені; - відшкодування вартості доїльного обладнання та обладнання для переробки, зберігання молока та м’яса, обладнання для заготівлі та переробки 8 кормів вітчизняного та зарубіжного виробництва суб’єктам господарювання, які утримують від 3 корів та (або) від 10 голів кіз та овець шляхом компенсації витрат в розмірі 50%, але не більше 50,0 тис. грн на один суб’єкт господарювання Результати: - стабілізація чисельності поголів’я в індивідуальному секторі та його подальше нарощення до 62,0 тис. голів; -збільшення виробництва молока в господарствах населення до 400,0 тис. тонн, зокрема, підвищення продуктивності корів до 7000 кг молока на корову за рік, а також покращення його якості; -збільшення доходів особистих селянських господарств. Фінансове забезпечення напрямку програми Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 16,0 млн. грн. 1.2. Розвиток бджільництва Опис проблеми: Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерно-косметичної й інших галузей та для експортних потреб. Україна входить до п’ятірки країн – найбільших виробників меду. Бджільництво Полтавщини має запилювально-медовий напрям і в господарствах усіх форм власності налічується 141,8 тис. бджолиних сімей. Щорічне виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств області складає 3000 тонн. В галузі бджільництва розрізняють такі виробничі напрямки, як: медовотоварний, запилювальний, бджолорозплідницький, комплексний. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30-60 % і навіть більше, залежно від виду рослин та умов запилення. Крім того, підвищується якість плодів та насіння, збільшується їхня натуральна вага. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: гречки – 41 %, червоної конюшини – 75 %, люцерни – 50 %, баштанових – 60 %, плодових – 65 %, гірчиці – 35-61%, ріпаку – 25-30%, соняшнику – 40 %. Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має 9 підвищені господарські корисні якості. На частку бджолозапилення припадає 85-90 відсотків і лише 10-15 відсотків іншими комахами. Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу для розвитку галузі, взаємозв’язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями. Напрямок Програми базується на нормах Закону України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492- ІІІ. Мета: Розвиток галузі бджільництва, розширення виробництва та одержання високоякісної та безпечної для здоров’я людини продукції бджільництва, розвиток селекційно-племінної роботи, впровадження чистопородного розведення бджіл та розведення нових порід характерних для запилення окремих сільськогосподарських культур. Завдання: - підвищення врожайності сільськогосподарських культур за рахунок запилення бджолами, забезпечення населення продукцією бджільництва, створення племінних пасік, підтримка і розвиток масового, товарного утримання пасік, збільшення кількості бджолосімей, відродження промислу медоваріння, створення лікувально-профілактичних центрів апітерапії; - ріст зайнятості населення через збільшення кількості осіб, які будуть займатись бджільництвом. Заходи: - підтримка пасічників, які пройшли відповідне навчання в ліцензованих освітніх закладах, шляхом відшкодування 50 % вартості матеріалів та обладнання для облаштування пасіки (вулики нові, медогонки, воскотопки, стіл для розпечатки сот), але не більше 50,0 тис. грн на один суб’єкт господарювання за умови утримання від 10 бджолосімей; - фінансова підтримка на закупівлю племінного матеріалу шляхом відшкодування 50% вартості племінного матеріалу, закупленого у суб’єктів племінної справи, але не більше ніж 20,0 тис. грн на одну пасіку. Результати: - розвиток підприємництва на селі; - нарощення обсягів виробництва та реалізації таких важливих та життєво необхідних продуктів як мед, пилок, віск, прополіс. Зокрема, обсяг виробництва меду планується наростити до 4000 тонн; - забезпечення збільшення врожаїв сільськогосподарських культур; - збільшення генетичного потенціалу бджіл, їх продуктивності та впровадження чистопорідного розведення Української степової породи. 10 Фінансове забезпечення напрямку програми: Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 6,0 млн. грн. 1.3. Садівництво та ягідництво Опис проблеми: Основними організаційно-економічними засадами розвитку садівництва в Полтавській області є великі внутрішні потреби в плодах, ягодах і продуктах їх промислової переробки. Відомо, що для забезпечення фізіологічного функціонування організму людини потрібно за рік споживати не менш ніж 90 кг фруктів та ягід. На сьогодні в середньому жителі області споживають майже вдвічі менше. За останні роки розвитку галузі на Полтавщині почала приділятись більша увага, але, якщо 25 років тому насадження плодових культур становили в області близько 30 тис. га, то в даний час, маємо лише 5,5 тис. га в стадії плодоношення. В той же час, саме в розвитку садівництва та ягідництва вбачаються одні із кращих перспектив розвитку не лише суб’єктів господарювання – юридичних осіб, а й одноосібних господарств. Природно-економічні умови Полтавської області є досить сприятливими для успішного розвитку садівництва, маючи достатню кількість водних ресурсів та, у порівнянні з іншими регіонами, не такі високі літні та помірні зимові температури. В перспективі регіон може бути лідером по вирощуванню плодовоягідної продукції. При цьому якість вирощеної продукції відповідає міжнародними стандартам. Садівництво та ягідництво є галуззю, яка не лише забезпечує жителів області фруктами та ягодами, а й є важливою частиною розвитку сільських територій, збільшуючи кількість робочих місць та забезпечуючи ефективне використання земельних ресурсів. За оцінками фахівців, зайнятість населення для виконання робіт на одному гектарі землі під садівництво у 10-15 разів вища, ніж під технічними та зерновими культурами. Крім цього, люди в садівництві зайняті не тільки у весняно-осінній період, а і у зимовий, коли є роботи з обрізки саду та інші зимові роботи. Розвиток такого напрямку підприємництва потребує початкових інвестицій але, нажаль, стримується відсутністю необхідної кількості коштів у представників малого аграрного бізнесу на закладку садів, адже результату можна досягти лише при використанні високопродуктивних, районованих сортів та впроваджуючи новітні технологічні досягнення. Фінансова підтримка, направлена на закладку садів та ягідників, дасть можливість сільськогосподарським товаровиробникам значною мірою вирішити питання зайнятості, збільшить їх доходи. 11 Напрямок підтримки: Часткова компенсація витрат, що понесені на закладання нових насаджень плодово-ягідних культур, встановлення систем зрошення та спорудження шпалери малим сільськогосподарським підприємствам. Мета: -збільшення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції; - вирішення проблем зайнятості сільського населення; - стимулювання підприємництва. Завдання: - насичення ринку Полтавської області якісною вітчизняною плодовоягідною продукцією; -заохочення малих сільськогосподарських суб’єктів господарювання до посадки плодово-ягідних насаджень посадковим матеріалом, що вирощений та адаптований до природно-кліматичних умов області; - врахування особливостей формування породо-сортового складу насаджень, пов’язаних з природно-кліматичними умовами виробництва; -закладка нових і реконструкція старих садів сортами короткого циклу, що вступають у фазу плодоношення на 3-й, 4-й рік після садіння. Заходи: - компенсація в розмірі 30% вартості витрат, що понесені на посадку плодово-ягідних насаджень (при цьому компенсація посадкового матеріалу не може перевищувати 20% його вартості), встановлення систем зрошення та спорудження шпалери на площі не більше 2,0 га в розмірах: -за 1га яблуневого або грушевого саду не більше 40,0 тис. грн; -за 1га кісточкових не більше 30,0 тис. грн; -за 1га ягідника не більше 30,0 тис. грн; -за 1 га горіхоплідних не більше 11,0 тис. грн; -за 1 га встановлених систем зрошення не більше 20,0 тис. грн; -за 1га встановлення системи зрошення в садах горіхоплідних не більше 16,0 тис. грн; -за 1 га спорудження шпалери в садах не більше 25,0 тис. грн; -за 1 га спорудження шпалери в ягідниках не більше 12,0 тис. грн. Максимальний розмір площі у суб’єктів господарювання, що підпадає під дію Програми – до 2 га на рік. Результати: -збільшення валового виробництва плодів та ягід, доведення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції до 145 тис. тонн на рік; - створення додаткових робочих місць у кількості до 1,0 тисячі; -забезпечення населення області власною, високоякісною, доступною за ціною плодово-ягідною продукцією у відповідності до медичних норм; - покращення якості виробленої продукції. 12 Фінансове забезпечення напрямку програми: Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 3,5 млн. грн. 1.4. Технічне переоснащення Опис проблеми: Для успішного ведення фермерського господарства була й залишається механізація ручної праці. У сільському господарстві самохідна техніка може використовуватися при веденні робіт з обробки землі, посівних роботах, збиранні врожаю, заготівлі кормів, транспортних роботах. Особливо така техніка необхідна в овочівництві, садівництві та ягідництві. При цьому використання мотоблоків і мотокультиваторів є малоефективним, а трактори з потужністю до 100 кВт є оптимальним варіантом для дрібних товаровиробників. Станом на 01.01.2020 року в області налічується 13,3 тис. тракторів, з них: в сільськогосподарських підприємствах – 9,9 тис. од., в фермерських господарствах – 3,4 тис. од. Темпи оновлення в фермерських господарствах набагато нижчі, ніж у сільськогосподарських підприємствах із – за відсутності вільних обігових коштів. Так за 2019 рік сільськогосподарськими підприємствами придбано 705 од. тракторів, фермерськими господарствами – 347 од. Використання сучасної самохідної сільськогосподарської техніки підвищить ефективність роботи середніх та дрібних товаровиробників та значно покращить умови праці. Мета: Оптимізація виробничих процесів, збільшення виробництва продукції та поліпшення її якості; стимулювання новостворених (перші три роки після створення) малих сільськогосподарських підприємств та сімейних фермерських господарств (без статусу юридичної особи) до створення машино-тракторного парку. Завдання: - заохочення власників особистих селянських господарств до трансформування в сімейні фермерські господарства; - підвищення ефективності роботи, покращення умов праці та збільшення доходів сільського населення. Заходи: Компенсація новоствореним (перші три роки після реєстрації) юридичним особам, фізичним особам-підприємцям, сімейним фермерським господарствам (без набуття статусу юридичної особи), а в разі створення 13 відповідних суб’єктів господарювання учасниками бойових дій або членами сімей осіб, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, до яких належать чоловік, дружина, діти, батьки та суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність в галузі тваринництва без обмеження строку після реєстрації, які мають за попередній звітний період чистий дохід (виручку) від здійснення сільськогосподарської діяльності до 10,0 млн грн та не більше 300 га земель сільськогосподарського призначення в обробітку, за придбану в поточному році нову тракторну техніку вітчизняного виробництва (та/або збірки) потужністю до 100 кВт в розмірі 30% вартості (без ПДВ), але не більше як 200,0 тис. грн на суб’єкт господарювання. Результати: - створення сприятливих умов для створення машино-тракторного парку, шляхом придбання на пільгових умовах нової тракторної техніки вітчизняного виробництва (та/або збірки); - підвищення ефективності роботи та покращення умов праці, шляхом використання більш маневрених, паливно економних механізованих засобів виробництва. Фінансове забезпечення напрямку програми Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 16,7 млн. грн. 1.5. Підтримка інвестиційної діяльності шляхом участі у виставкових заходах та поширення передового досвіду аграрних підприємств та трудових колективів сільськогосподарської галузі області Опис проблеми: Виставкова діяльність є одним із найважливіших елементів просування товарів та послуг регіонального виробника. Завдяки участі у виставках відбувається формування та підтримання позитивного іміджу області, як в Україні, так і у світі. Саме виставки є місцем для позиціювання області, формування партнерських договірних відносин із посередниками, споживачами, іншими господарюючими суб'єктами ринку. Участь у міжнародних виставках надає можливість розширювати експортний потенціал товаровиробників Полтавщини. Особливою увагою користуються підприємства харчової та переробної промисловості. Значні можливості відкриваються перед виробниками органічної продукції. В 2018-2019 році в рамках представлення області на Міжнародній агропромисловій виставці «АГРО» сформовані експозиції під назвами «Полтавщина – Екобренд України» та «Полтавщина-територія успіху», які були 14 розміщені в НК «Експоцентр України». Полтавська область мала можливість підтвердити свій статус – одного з ключових регіонів в аграрній галузі країни. У сфері виставкової діяльності область має певні досягнення, проте без достатньої фінансової підтримки не можливо досягти відповідного рівня. Тому необхідно створити сприятливі умови для проведення та участі сільськогосподарських товаровиробників області у регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставкових заходах. Необхідна підтримка підприємств-учасників, які погодились представляти область у виставкових заходах. Досягнення, які має область в аграрному секторі економіки – це результат плідної самовідданої та наполегливої праці селян, які забезпечують динамічну розбудову і розвиток агропромислового комплексу. З метою стимулювання праці на селі, підвищення рівня мотивації та створення здорової конкуренції між колективами сільгоспвиробників області необхідно забезпечити організоване проведення та належне фінансування обласних заходів з вшанування кращих аграрних підприємств та трудових колективів галузі області та поширення їх досвіду і досягнень, в тому числі з використанням всіх доступних засобів інформування населення області. Напрямок підтримки: Організація, проведення та участь суб’єктів господарювання агропромислового комплексу області у регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставкових заходах; підтримка заходів з поширення передового досвіду аграрних підприємств та трудових колективів аграрної галузі, вшанування аграрних підприємств та трудових колективів сільськогосподарської галузі області. Мета: - встановлення та розвиток торгівельно-економічних відносин на національному та міжнародному рівнях, просування продукції сільськогосподарських товаровиробників області на внутрішніх та зовнішніх ринках; - активізація участі підприємств області у міжнародних виставках з метою розширення присутності вітчизняних товаровиробників на найбільш значних зовнішніх ринках і виходу на нові перспективні ринки збуту українських товарів та послуг; - підвищення рівня поваги до праці сільськогосподарського виробника; - поширення передових практик та вшанування кращих трудових колективів та працівників агропромислового комплексу області. Завдання: -забезпечення позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу області; - висвітлення пріоритетів діяльності агропромислового комплексу області; 15 - поширення передових практик та вшанування кращих трудових колективів та працівників агропромислового комплексу області. Заходи: - розробка дизайну експозиції області, придбання матеріалів для презентації експозиції області (банери, прес-вол, стенди з кейс трибуною, презентаційні стенди з висвітленням економічного та інвестиційного потенціалу агропромислового сектору області), оренда площ в павільйонах, виставкових центрах, сплата реєстраційного внеску учасника виставки; - придбання та виготовлення роздаткових матеріалів, канцелярських товарів, сувенірної продукції для забезпечення учасників виставок; - транспортування, оренда додаткових матеріалів та обладнання, забудова виставкової площі (монтаж, демонтаж), облаштування виставкових площадок для тварин та їх обслуговування; - організація відзначення кращих працівників та трудових колективів агропромислового комплексу області (оренда приміщення для проведення урочистих заходів, в тому числі забезпечення звуковим та мультимедійним обладнанням, оформлення залів, монтаж банерів; залучення культурномистецького супроводу; придбання та виготовлення рекламних інформаційних матеріалів для візуалізації заходів, презентаційних стендів, придбання та виготовлення запрошень, вкладишів у запрошення, бланків грамот, подяк, рамок, папок, живих квітів для нагороджених, корзин з живими квітами для оформлення сцени; поширення передового досвіду аграрних підприємств та трудових колективів сільськогосподарської галузі області шляхом залучення засобів масової інформації, інформаційних агентств інших засобів масової комунікації, у тому числі мережі Інтернет, соціальних мереж (передбачає, зокрема, виготовлення та поширення текстових, фото-, відео- та графічних інформаційних матеріалів, соціальної реклами; створення теле- та радіопрограм; інформаційне наповнення офіційних веб-ресурсів тощо). Результати: - підвищення рівня організації презентаційної діяльності; - розвиток зовнішніх економічних зв’язків та експортного потенціалу регіону, підвищення інвестиційної привабливості, подальше вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу області; - стимулювання праці на селі, підвищення рівня мотивації та створення здорової конкуренції між колективами сільгоспвиробників області. Фінансове забезпечення напрямку програми: Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 2,1 млн. грн. 16 1.6. Кредитування фермерських господарств Опис проблеми: Основними причинами, що стримують розвиток малого і середнього підприємництва, є, зокрема, низький рівень доступу до фінансово-кредитних та майнових ресурсів, неналежний рівень інформаційного, консультативного забезпечення підприємницької діяльності, труднощів в оформленні земельних ділянок, великі ставки орендної плати. Одна з ключових проблем, яка стримує розвиток агросектору – це нестача дешевих кредитів. Отримання кредитів – є проблемою, особливо для тих, хто щойно заснував фермерське господарство або сімейне фермерське господарство (без статусу юридичної особи), тому фінансова підтримка для них є найбільш важливою. Напрямок підтримки: Фінансова підтримка на зворотній основі у вигляді кредитів надається, на конкурсній основі, на реалізацію бізнес-планів із здійснення діяльності в агропромисловому комплексі, фермерським господарствам, в т.ч. сімейним фермерським господарствам (без набуття статусу юридичної особи), які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній (звітний) рік до 10,0 млн грн, у власності та/або користуванні яких перебуває не більше ніж 300 га земель сільськогосподарського призначення, а також кооперативним об’єднанням (на витрати, пов’язані з виробництвом та переробкою продукції) кожен учасник якого має у власності та/або користуванні не більше ніж 300 га земель сільськогосподарського призначення або тварин, ідентифікованих відповідно до чинного законодавства. Плата за користування кредитними коштами фінансової підтримки встановлюється в кредитних договорах у розмірі 3 відсотків від суми непогашеного кредиту на рік та використовується для покриття витрат, пов’язаних з наданням і обслуговуванням кредитів, методичної допомоги в підготовці бізнес-планів та інших заходів, пов’язаних із виконанням завдань і заходів Комплексної програми, відповідно до затвердженого Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації кошторису. Спосіб забезпечення наданих кредитів (іпотека майна та інших активів, порука тощо), графіки їх погашення і внесення плати за користування кредитом встановлюються в кредитних договорах. Мета: Надання доступу до фінансово-кредитних ресурсів (дешевих кредитів) фермерським господарствам. Завдання: - надання доступу до фінансово-кредитних ресурсів (дешевих кредитів); 17 - підвищення ефективності роботи та збільшення доходів у фермерських господарствах; -збільшення кількості фермерських господарств та сімейних фермерських господарств (без статусу юридичної особи). Заходи: Надання переможцям конкурсу бізнес-планів, фінансової підтримки на платній та зворотній основі строком до 5-ти років у розмірі, визначеному бізнес-планом, але не більше 500,0 тис. грн, з відтермінуванням погашення основної суми зобов’язання до 1 року на такі цілі: - на витрати, пов’язані із розвитком садівництва, ягідництва, овочівництва, в т.ч. закритого ґрунту, вирощування лікарських рослин та нішевих культур, в тому числі придбання техніки та обладнання; - на витрати, пов’язані із розвитком тваринництва (великої рогатої худоби, вівчарства, козівництва, кролівництва, птахівництва, равлики тощо) в т.ч. придбання суб’єктами господарювання тварин, обладнання для виробництва, заготівлі та переробки кормів, молока і м’яса, а також бджільництва і рибництва; - на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, цехів з переробки сільськогосподарської продукції та виготовлення продуктів харчування, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції; - на витрати, пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції, (в тому числі кооперативам, кожний учасник якого має у власності та/або користуванні не більше 300 га земель сільськогосподарського призначення або тварин, ідентифікованих відповідно до чинного законодавства); - на витрати, пов’язані із розвитком сільського зеленого туризму в т.ч. на будівництво та реконструкцію житлових приміщень; - новоствореним фермерським господарствам та сімейним фермерським господарствам (без статусу юридичної особи), суб’єктам господарювання засновниками яких є учасники бойових дій або члени сімей осіб, яких беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, до яких належать чоловік, дружина, діти, батьки, для започаткування господарської діяльності в рослинництві і тваринництві протягом всього строку користування кредитом. Результати: - створення умов для доступу до фінансово-кредитних ресурсів (дешевих кредитів) фермерським господарствам; - розвиток господарств, що займаються тваринництвом, бджільництвом, рибництвом, садівництвом, ягідництвом, овочівництвом, вирощуванням грибів і виробництвом органічної продукції та надають послуги із сільського зеленого туризму; - створення нових робочих місць. 18 Фінансове забезпечення напрямку програми: Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021–2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 59,5 млн. грн. Напрям 2. Підвищення доданої вартості в аграрній сфері 2.1. Створення та підтримка сільськогосподарських кооперативів Опис проблеми: Значна частина сільськогосподарської продукції в області виробляється саме в особистих селянських і фермерських господарствах та фізичними особами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які не мають постійно діючих каналів реалізації такої продукції. Тому, вирощена сільськогосподарська продукція, як правило, реалізується на стихійних ринках, через посередників за заниженими цінами, а іноді залишається на полях або псується. Традиційним засобом виживання дрібних ринкових суб’єктів є кооперація, яка завжди надавала можливість виходу із ситуації, що вважається критичною та кризовою. Кооператив дійсно є ефективним засобом самодопомоги для тих, хто опинився в скрутному становищі. Водночас формування мережі сільськогосподарських кооперативів стримується через слабку матеріальну базу, відсутність кваліфікованих кадрів – організаторів кооперативного руху, недостатню обізнаність селян у перевагах об’єднання зусиль на умовах кооперації для подальшого розвитку і відсутність будь-якої державної підтримки. В даний час створились найбільш сприятливі умови для створення і розвитку постачальницьких, заготівельно-збутових, молочних, м’ясних, зернових переробних, сервісних та багатофункціональних кооперативів. Вирішення питання щодо збуту продукції, вирощеної фермерами, особистими селянськими господарствами та фізичними особами в області, як і в Україні в цілому, можливе за умови фінансової підтримки розвитку мережі сільськогосподарських кооперативів, як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності дрібних сільськогосподарських товаровиробників, поліпшення їх соціально-економічного стану та розширення сфери їх самозайнятості, створення ланцюжків доданої вартості сільськогосподарської продукції. Крім цього, на користь розвитку кооперації в області впливає факт усвідомлення, що особисті селянські і фермерські господарства та фізичні особи – сільськогосподарські товаровиробники не здатні самостійно адаптуватися до вимог СОТ і кон’юнктури аграрного ринку щодо виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції. Розв’язання проблеми реалізації та переробки сільгосппродукції, що вирощена дрібними товаровиробниками, можливе лише за умови фінансової 19 підтримки їх створення та розвитку і є важливою соціально-економічною інституцією підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, активного розвитку сільської місцевості та підвищення рівня і якості життя сільського населення в цілому. Напрямок підтримки: Здешевлення вартості сільськогосподарської техніки, технологічного транспорту, в т.ч. цистерн для перевезення молока на базі самохідних та причіпних транспортних засобів, причепів (павільйонів та платформ) для перевезення вуликів для бджіл, холодильного, пакувального, сортувального, сушильного, технологічного та допоміжного обладнання з переробки сільськогосподарської продукції, надається сільськогосподарським кооперативам, до складу якого входять від 7 і більше членів, у власності та/або користуванні кожного з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення або тварини, ідентифіковані та зареєстровані відповідно до законодавства. Мета: - сприяння розвитку та функціонуванню сільськогосподарських кооперативів; - вирішення питання просування сільськогосподарської продукції особистими селянськими, фермерськими господарствами та фізичними особами – сільськогосподарськими товаровиробниками на організований аграрний ринок. Завдання: - поліпшення матеріально-технічної бази сільськогосподарських кооперативів; - надання організаційної підтримки при створенні сільськогосподарських кооперативів; - стимулювання процесів самоорганізації сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності на кооперативних принципах; - підвищення доходів сільського населення. Заходи: - стимулювання створення нових, відновлення діяльності зареєстрованих недіючих, підтримка діючих сільськогосподарських кооперативів; - організація інформаційно-роз’яснювальної роботи серед членів особистих селянських господарств, фермерських господарств та фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників щодо переваг провадження їх діяльності у складі кооперативів; - компенсація або співфінансування 50% вартості сільськогосподарської техніки, технологічного транспорту, обладнання та устаткування для виробництва та переробки сільгосппродукції, але не більше ніж 500 тис. грн. (без урахування сум податку на додану вартість). 20 Результати: - створення та облаштування 20 сільськогосподарських кооперативів за різними напрямками діяльності, які в подальшому стануть демонстраційними при створенні аналогічних кооперативів в Полтавській області; - підвищення рівня конкурентоздатності особистих селянських господарств, фермерських господарств, фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, які стали членами сільськогосподарських кооперативів; - створення 50 додаткових робочих місць. Фінансове забезпечення напрямку програми: Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021–2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 9,4 млн. грн. 2.2. Підтримка сільськогосподарської дорадчої діяльності Опис проблеми: Проблема комплексного соціального розвитку українського села залишається надто гострою і такою, що має стабільну тенденцію до подальшого погіршення. Попри економічний розвиток аграрної галузі України та області, на сільських територіях загострюються такі соціально-економічні проблеми, як низький рівень зайнятості і доходів селян, вимушена трудова міграція у зв’язку з обмеженими можливостями працевлаштування, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи тощо. Тому реалії сьогодення потребують впровадження ефективних інструментів впливу на покращення ситуації. Ведення власного бізнесу через фермерські та особисті селянські господарства набуває останнім часом важливого соціально-економічного значення, яке формує зайнятість та основний або додатковий сімейний дохід значної кількості селян. Але переважна більшість власників малих господарств на селі не володіє достатнім рівнем економічної культури ведення аграрного бізнесу як сукупністю сучасних знань, навичок і досвіду. Тому досить часто, витрачаючи обмежений фінансовий та значний трудовий ресурс, малий сільгоспвиробник не досягає бажаних результатів виробництва, а як наслідок, не має відповідних доходів, щоб розвивати своє господарство. Такі малі виробники в більшості відірвані від значної частини наукових та технологічних досягнень тому і потребують коротких інтенсивних курсів навчань з поєднанням теоретичної та практичної складових, наближених до місця їх проживання та ведення бізнесу. Дорогою до знань для цієї частини населення є сільськогосподарське дорадництва, яке містить в собі сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення у підвищенні рівня знань та удосконаленні практичних навичок 21 ведення прибуткового господарювання, поліпшення добробуту та розвиток соціальної сфери села. Забезпечення повноцінного провадження сільськогосподарської дорадчої діяльності зумовлено вступом нашої країни до СОТ та підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що потребує адаптації аграрного виробництва України до санітарних і фіто-санітарних вимог європейського законодавства. Статті 403, 404 розділу 5 Угоди України про асоціацію чітко закріплює зобов’язання України розвивати систему сільськогосподарського дорадництва. Підтримка сільськогосподарської дорадчої діяльності направлена на розв’язання комплексу завдань, пов’язаних з впровадженням у виробництво досягнень науки і сучасних технологій, удосконалення методів і способів прибуткового господарювання суб’єктів аграрного виробництва, оновленням економічної культури сільського населення, зміцнення конкурентоспроможного людського капіталу на селі. Даний напрямок Програми розроблений з врахуванням норм Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Напрямок підтримки: До участі у виконанні заходів Програми залучаються суб’єкти дорадчої діяльності (сільськогосподарські дорадчі служби) – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, які пройшли реєстрацію відповідно до законодавства і внесені до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб. Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, з урахуванням стану розвитку сільськогосподарського виробництва і сільської місцевості, потреб сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення в дорадчих послугах визначає виконавців заходів для задоволення цих потреб, здійснює розподіл коштів обласного бюджету між суб’єктами дорадчої діяльності для компенсації понесених ними витрат на виконання заходів. Мета: Забезпечення ефективної діяльності в Полтавській області мережі сільськогосподарських дорадчих служб (сільськогосподарського дорадництва) для задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення у розширенні професійних знань і вдосконаленні їх практичних навичок, підвищенні ефективності господарювання, активного розвитку сільської місцевості, підвищення рівня добробуту і зайнятості сільського населення, а також забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринку, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності. 22 Завдання: - підвищення рівня ефективної зайнятості, посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва у сільській місцевості як головної умови підвищення рівня життя населення; - розвиток сільських територій та розв’язання соціальних проблем сільського населення; - сприяння розвитку сучасної інфраструктури стабільного аграрного ринку, зокрема сільськогосподарської кооперації; - створення ланцюгів доданої вартості в сільській економіці; - створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення. Заходи на виконання напрямку програми: 1. Підвищення рівня ефективності господарювання на землі через: 1.1. навчання та надання дорадчої допомоги сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню з питань урегулювання відносин власності на землю і майно та ефективного їх використання; 1.2. інформування про новітні досягнення науки і техніки, поширення і впровадження у виробництво сучасних технологій, передового досвіду господарювання, дотримання стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції; 1.3. дорадництво з питань диверсифікації сільськогосподарського виробництва; 1.4. роз’яснення державної та регіональної політики та шляхів її реалізації через участь сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення у державних та регіональних програмах економічного і соціального розвитку, програмах розвитку галузей сільськогосподарського виробництва та сільської місцевості; 1.5. проведення навчальних заходів з питань стимулювання виробництва екологічно чистої продукції. 2. Розвиток інфраструктури аграрного ринку, зокрема: 2.1. надання дорадчих послуг з метою організації мережі збуту сільськогосподарської продукції від виробника до споживача, шляхом створення сільськогосподарських кооперативів, з метою формування оптових партій продовольства та його реалізації через роздрібну торгівельну мережу, переробні підприємства та підприємства харчової промисловості, оптові ринки тощо; 2.2. інформування з питань сприяння сільгоспвиробникам у підвищенні якості та сертифікації сільськогосподарської продукції відповідно до вимог ЄС та СОТ та формування у населення навиків здорового харчування. 3. Поширення економічної інформації, а саме: 23 3.1. інформування сільськогосподарських товаровиробників і сільських жителів про ціни і кон’юнктуру ринків, їх переваги та недоліки (пристосування до умов СОТ, ЄС, інших міжнародних інституцій); 3.2. дорадництво з питань маркетингу сільськогосподарської продукції і залучення ресурсів для її прибуткового виробництва; 3.3. надання дорадчих послуг з питань розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва в сільській місцевості. 4. Проведення досліджень, моніторингу з економічних, соціальних, побутових і культурних проблем сільського населення. 5. Реалізація програм соціально-економічного розвитку: 5.1. надання дорадчих послуг органам виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань підготовки та реалізації програм розвитку сільських громад та сільської місцевості; 5.2. сприяння розвитку несільськогосподарського підприємництва в сільській місцевості, у тому числі сільського зеленого туризму, зайнятості сільського населення; 5.3. робота із сільською молоддю, ініціювання та реалізація молодіжних програм. 6. Надання дорадчих послуг з правових питань. Основними методами дорадчої діяльності є: - проведення навчальних семінарів з питань сільськогосподарських технологій, агробізнесменеджменту та маркетингу, диверсифікації виробництва, створення ланцюжків доданої вартості, несільськогосподарського підприємництва, створення нових робочих місць на селі, розв’язання соціальних і побутових проблем у сільській місцевості; - організація та проведення демонстраційних показів (проведення днів поля, демонстрацій), агротехнічних заходів, технологій, систем ведення господарства, сортів, гібридів, порід тварин, техніки, добрив, кормів, засобів захисту рослин, передового досвіду господарювання, досягнень аграрної науки та освіти; - надання групових та індивідуальних дорадчих послуг (порад і консультацій) сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню щодо розв’язання їх управлінських та бізнес проблем, підвищення прибутковості економічної діяльності, створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів, оподаткування, збуту продукції тощо; - видання та розповсюдження буклетів, інформаційних листків, брошур, книг, публікацій у засобах масової інформації тощо для забезпечення сільськогосподарських підприємств і сільського населення інформацією про сучасні технології, досягнення науки в аграрній сфері, вимоги щодо якості сільськогосподарської продукції в зрозумілій для них формі; - проведення засідань, круглих столів, конференцій, зборів сільських громад, ініціативних груп керівників сільськогосподарських підприємств, власників особистих селянських і фермерських господарств, органів державної 24 влади і місцевого самоврядування для обговорення найбільш актуальних проблем, що пов’язані з розвитком сільських територій; - організація дорадчого супроводу фермерських господарств, особистих селянських господарств, сільськогосподарських кооперативів, громадських об’єднань, клубів за інтересами, що організовані сільськими жителями; - ведення сайтів, сторінок дорадчих служб у мережі Інтернет. Результати: У ході реалізації визначених у Програмі заходів буде створено умови пристосування суб’єктів різних форм власності на селі до вимог ринкової економіки для досягнення таких цілей: -забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сільській місцевості, та збільшення обсягів залучення інвестицій у розвиток сільського господарства і сільської місцевості; -залучення у виробництво сільськогосподарської продукції особистих селянських господарств, перетворення їх у фермерські господарства або інші суб’єкти господарювання, надання допомоги щодо їх участі у виконанні державних та місцевих програмах розвитку сільських територій, міжнародних грантах та проектах; - сприяння збільшенню надходжень до місцевих бюджетів для розв'язання проблем сільських територій; - сприяння розвитку сільських територіальних громад, поліпшення інфраструктури сільських населених пунктів та формування середнього класу в сільській місцевості; -збільшення кількості суб’єктів господарювання в сільській місцевості; - стимулювання процесу створення та функціонування сільськогосподарських кооперативів; - поглиблення диверсифікації виробництва середнього та малого аграрного бізнесу; - підвищення рівня обізнаності сільського населення з питань ведення органічного землеробства; - сприяння розвитку мікробізнесу та народних ремесл, що будуються як на традиційних навичках, так і на нових різновидах вмінь. Фінансове забезпечення напрямку програми: Виконання Програми буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах обласного бюджету складає 7,0 млн. грн. 25 Напрям 3. Розвиток органічного землеробства та виробництво органічних продуктів харчування 3.1. Підтримка товаровиробників органічної продукції Опис проблеми: Розвиток органічного виробництва є досить актуальним на сьогодні через низку явних екологічних, економічних та соціальних переваг, що притаманні цій сфері діяльності. Інтенсифікація сільського господарства, яка останнім часом відбувається в усьому світі, має негативний вплив не лише на навколишнє середовище, але і виснажує природні ресурси, без яких ведення агровиробництва неможливе. Тому органічне сільське господарство має екологічні переваги, сприяє скороченню викидів вуглекислого газу, закису азоту й метану, які сприяють глобальному потеплінню. Органічне сільське господарство, по-перше, знижує ризик втрати здоров’я для сільськогосподарських працівників, адже саме вони найбільш уразливі до дії пестицидів та інших хімікатів, які використовує традиційне виробництво. По-друге, органічні продукти більш корисні для споживачів завдяки мінімізації впливу на здоров’я токсичних і стійких хімічних речовин. Середньостатистичні конвенційні овочі та фрукти можуть містити у своєму складі залишки понад 20 пестицидів, м’ясо та молоко, у свою чергу, може містити антибіотики, гормони, стимулятори росту. Натомість, за дослідженнями вчених з різних країн, органічні продукти на 50% містять більше поживних речовин, мінералів та вітамінів (вітамін С, залізо, магній і фосфор), ніж аналогічні продукти з промислових ферм. Особливо корисні органічні продукти для дітей, оскільки дитячий організм більш вразливий до дії залишків пестицидів, нітратів, важких металів та антибіотиків у продуктах харчування. При виробництві органічної продукції у рослинництві заборонено використовувати отрутохімікати для боротьби з бур'янами, шкідниками й хворобами рослин, а також мінеральні добрива синтетичного походження, при цьому захист рослин здійснюється переважно препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту й рослин використовуються органічні добрива; категорично заборонене використання генетично модифікованих організмів; у тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту, гормони й антибіотики, а для лікування тварин використовуються профілактичні засоби й гомеопатичні препарати. Органічні методи господарювання покращують стан ґрунту та його родючість без застосування хімічно синтезованих добрив. Боротьба з бур’янами та шкідниками проводиться без застосування токсичних пестицидів, оберігаючи тим самим земельні та водні ресурси від забруднення токсичними сполуками. Обов’язкове застосування сівозмін, використання насіння і порід, адаптованих до місцевих умов, і відновлення функціонального біорізноманіття сприяють подальшому зміцненню екологічного балансу. 26 Соціальною перевагою органічного сільського господарства, є те, що воно має високий потенціал для забезпечення життєдіяльності сільського населення і пожвавлення роботи дрібних фермерських господарств. Разом зі зростанням органічного сектора зростатиме і працевлаштування місцевого населення, оскільки, органічне землеробство менш механізоване і потребує, як правило, більше ручної праці. Як результат, органічне виробництво може стати ефективним інструментом збереження здоров’я нації, запровадження культури здорового харчування. В першу чергу споживачами цієї продукції повинні стати діти, люди похилого віку та громадяни, що потребують оздоровлення. Основні переваги органічних продуктів можна визначити наступним чином: 27 Напрям Програми розроблено на виконання Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Мета: -збільшення частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства Полтавської області; - відродження родючості полтавських ґрунтів, зокрема, через впровадження технології органічного виробництва; - впровадження SMART спеціалізації області – обираючи органічне виробництво як спеціалізований напрямок; -забезпечення соціальних закладів та населення Полтавської області якісними продуктами харчування органічного виробництва. Завдання: - стимулювання розвитку органічного виробництва як складової розвитку сільських територій; - просування органічної продукції до споживача через залучення органічного виробника до участі у регіональних заходах; - стимулювання розвитку органічної кооперації та формування спільних об’єднань в органічному виробництві області; -здешевлення вартості органічної продукції з метою забезпечення її конкурентоздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Заходи: - соціальна реклама та підвищення ролі дорадництва через включення її до плану дорадчих послуг; - кооперування сертифікованих виробників для переробки органічної продукції та їх кредитування; - створення локальних ринків збуту органічних продуктів харчування; - компенсація в розмірі 50% понесених витрат у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та отриманням сертифіката відповідності у рослинництві, тваринництві та переробці сільськогосподарської продукції, незалежно від видів сільськогосподарської діяльності та видів продуктів, включаючи сертифікацію землі, у перехідний період, а після нього лише суб’єктам господарювання, які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 10,0 млн грн, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення, але не більше 100,0 тис. грн на одного суб’єкта господарювання; - компенсація до 50% понесених витрат за придбання дозволених для використання засобів захисту рослин та добрив для всіх виробників органічної продукції, але не більше ніж в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь; 28 - компенсація в розмірі 40% вартості поставленої органічної продукції дитячим дошкільним, шкільним, медичним та соціальним закладам області на умовах тендерної закупівлі. Результати: Впровадження Програми сприятиме: - раціональному використанню природних ресурсів, забезпеченню їх належного використання та відтворення; - відмові від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них; - відмові від використання хімічно синтезованих зовнішніх ресурсів; - довгостроковому підтриманню родючості ґрунту; - використанню живих організмів та методів механічного виробництва; -забезпеченню високого рівня біологічного розмаїття; - використанню у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей та тварин; -забезпеченню збереження та відтворення родючості ґрунтів, стійкості ґрунтів та біологічного розмаїття ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин; - мінімізації використання невідновлювальних та зовнішніх ресурсів; - переробці відходів та супутніх продуктів рослинного та тваринного походження для подальшого використання у виробництві продукції рослинного та тваринного походження; - врахуванню місцевого або регіонального екологічного стану територій під час вибору категорії продукції для виробництва; - охороні рослин за допомогою превентивних заходів, таких, як вибір відповідних видів та сортів, стійких до хвороб та шкідників, сівозміни, механічних та фізичних методів та захист від природних ворогів (шкідників); - охороні здоров’я тварин шляхом заохочення природного імунного захисту тварин, відбору відповідних порід; - врахуванню при виборі порід ступеня адаптації тварин до місцевих умов, їх життєздатності та стійкості до хвороб; - виробництву продукції органічного тваринництва з тварин, що були вирощені в органічних господарствах з самого народження впродовж усього життя; - годуванню тварин органічними кормами; - виключенню використання штучно виведених поліплоїдних тварин; -збереженню біологічного розмаїття природних водних екологічних систем, безперервної охорони водного середовища та якості навколишніх водних та поверхневих екологічних систем при виробництві продукції рибальства; - створенню додаткових робочих місць; - активізації підприємництва, що пов’язане із органічним виробництвом; - створенню ланцюжків доданої вартості. 29 Фінансове забезпечення напрямку Програми Буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2021 – 2027 років. Розрахункова загальна потреба в коштах складає 7,3 млн. грн. Контроль за виконанням Програми Координація та контроль за виконанням Програми здійснюється Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації та постійною комісією з питань аграрної політики та земельних відносин Полтавської обласної ради. 30 Паспорт Програми розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року 1 Ініціатор розроблення програми Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації 2 Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення проекту програми Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки», рішення обласної ради від 20.12.2019 «Про Стратегію розвитку Полтавської області на 2021 – 2027 роки» 3 Розробник та співрозробники програми Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, громадська організація «Полтавське обласне об’єднання фермерів і приватних землевласників імені Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка», громадська організація «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини», Полтавський державний аграрний університет, Полтавський фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 4 Відповідальний виконавець програми Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавський фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 5 Номер і назва операційної цілі Стратегії розвитку Полтавської області на 2021 – 2027 роки, якій відповідає програма 2.1. Інноваційний та науковий розвиток економіки області на основі смарт-спеціалізації 6 Термін реалізації програми Протягом 2021 – 2027 років 7 Етапи виконання програми (для довгострокових програм) - 8 Бюджети, з яких залучаються кошти на виконання програми Обласний бюджет, інші джерела 31 9 Очікуваний обсяг фінансування програми, всього 205,0 млн. грн. 1) 2) 3) 4) у тому числі за рахунок коштів: державного бюджету; обласного бюджету; районного, міського, селищного (сільського) бюджету; інших джерел фінансування -programa-rozvytku-ta-pidtrymky-agrarnogo-kompleksu-poltavshchyny-za-priorytetnymy-napryamkamy-na-period-do-2027-roku.pdf
