Недопущення масового розвитку та поширення саранових у 2026 році
Комахи з родини саранових з давніх часів становлять значну загрозу для сільського господарства через свою здатність до різких змін чисельності. Тому, у зв’язку із спалахом масової чисельності й шкідливості саранових, яка спостерігалась цього року на Півдні України, закликаємо аграріїв ще восени підготуватися до весняного відродження шкідника. Поєднання ранньої весни з короткочасними паводками, спекотного літа та тривалої теплої осені є головним чинником, що сприяє масовому розмноженню цих комах. Не зважаючи на те, що на території Полтавської області поширення цього шкідника не було зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення.
Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо.
В України поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L), сарана марокканська (Dociostaurus maroccanys Thunb), загалом до 20 видів.
Саранові, зокрема перелітна сарана (Locusta migratoria), є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази.
Якщо зима буде теплою і сухою, а весна вологою та теплою, потім настане сухе літо - можемо знову отримати спалах чисельності сарани.
В Україні зими стають дедалі теплішими, ґрунти не промерзають, тому деякі види комах-шкідників виживають у більшій кількості. Зокрема і яйця сарани.
Оскільки за останні роки спостерігаємо глобальне потепління, в умовах посушливої погоди ареал поширення шкідника може збільшитися. Враховуючи, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Також необхідно проводити знищення бур'янів та збирання рослинних залишків: усунення кормової бази для шкідника.
Прогнозування та запобігання поширенню сарани в 2026 році вимагає комплексного підходу, що включає моніторинг, раннє виявлення та швидке реагування, включаючи використання методів боротьби, пестициди та біологічні засоби контролю.
Важливу роль відіграє використання науково обґрунтованих сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних та комплексу інших заходів, направлених на покращення стану пасовищ. Всі саранові, що поширені в Україні, мають одну генерацію на рік. У більшості видів зимує яйце. Для саранових характерне сперматофорне запліднення. Значна кількість видів відкладає яйця у поверхневий прошарок ґрунту, викопуючи в ньому яйцекладом нірку. Розвиток зародка у яйці починається відразу ж після його відкладання, але припиняється ще до настання холодів і поновлюється навесні після перезимівлі. Навесні яйця продовжують розвиватися, після прогрівання ґрунту з них виплоджуються червоподібні личинки. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. У фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації. Пересування личинок та дорослих особин зазвичай обмежене й передбачуване, що дає змогу своєчасно реагувати. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку.
Спекотна та суха погода може спричинити утворення осередків високої чисельності комах шкідника на пасовищах, луках, неорних землях та лісосмугах, а також у суміжних посівах соняшнику, кукурудзи, овочевих та інших сільськогосподарських культур.
З метою попередження можливих втрат сільськогосподарських культур в 2026 році важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах та вживати відповідних заходів. У виявлених місцях необхідно забезпечити постійний нагляд за розвитком сарани й за потреби локалізувати осередки поширення.
Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових в 2026 році повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно- господарських і винищувальних заходів.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса БІЛОКІЗ
